На саміті в Душанбе лідери країн Центральної Азії та росії обговорили перспективи розбудови міжнародного транспортного коридору «Північ – Південь», що має стратегічне значення для виходу росії до Індійського океану. Захід відбувся на тлі посилення міжнародної ізоляції москви, яка залишається під санкціями Заходу через повномасштабне вторгнення в Україну та стикається з економічними труднощами на четвертому році війни.
Про це розповідає Poltava Today
Плани розширення транспортної інфраструктури
У підсумковому комюніке сторони підтвердили наміри працювати над збільшенням пропускної здатності коридору «Північ – Південь». Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував започаткувати спільну інвестиційну програму для розвитку східної гілки маршруту і створити Раду з розвитку євразійського транспортного напрямку. За словами Токаєва:
Плануємо подвоєння пропускної спроможності цієї транспортної артерії до 2027 року
Він також повідомив, що до 2030 року ділянка від Кизилорди до кордону з росією буде переведена на чотирисмуговий рух, а східна гілка коридору активно розвивається у співпраці з російськими та туркменськими партнерами. Токаєв підкреслив значення проектів, спрямованих на розвиток маршрутів через Афганістан до ринків Південної Азії.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв наголосив на необхідності ефективного використання транзитного потенціалу країн регіону, зосередившись на важливості формування інтегрованої транспортної інфраструктури, стійкої до зовнішніх викликів. Він виступив за координацію національних програм у сфері автомобільного, залізничного та авіаційного сполучення, а також за створення комплексного плану інфраструктурного партнерства.
Позиції інших країн регіону та взаємодія з росією
Лідер Туркменістану Сердар Бердимухамедов відзначив перспективи розвитку напрямку «Північ – Південь» вздовж східного узбережжя Каспійського моря, запропонувавши використовувати можливості порту Туркменбаші. Президент Киргизстану Садир Жапаров підкреслив необхідність спільної роботи над проектами, що мають посилити транспортну зв’язаність регіону з Китаєм, Іраном та іншими країнами.
Володимир Путін заявив про готовність москви до спільного формування нових логістичних і транспортних ланцюгів, визначаючи пріоритетом облаштування магістральних маршрутів через території партнерських держав.
Міжнародний транспортний коридор «Північ – Південь» поєднує росію з Індією та Іраном і розглядається як вигідна альтернатива морському маршруту через Суецький канал. Після початку повномасштабної війни в Україні співпраця між москвою та тегераном активізувалася: за інформацією Києва та західних країн, Іран постачає росії бойові дрони, їхні комплектуючі й технології виробництва.
Дронами типу «шахед» росія атакує українські міста, а також енергетичну та транспортну інфраструктуру України.
- Перший саміт у форматі «Центральна Азія – Росія» відбувся в Астані восени 2022 року, через вісім місяців після початку вторгнення в Україну.
- На початковому етапі війни російська економіка, адаптована до військових потреб, демонструвала зростання, проте останнім часом темпи економічного розвитку сповільнилися. Експерти зазначають, що москва наразі не може конкурувати з Китаєм та ЄС щодо обсягів інвестицій у регіон.