Економіка росії демонструє ознаки системного спаду: роздрібна торгівля скорочується рекордними темпами, тоді як промислові потужності переорієнтуються на військово‑сумісну продукцію, зокрема на безпілотні апарати. Масштаби змін видно в статистиці промислового виробництва та в динаміці бізнес‑опитувань, що фіксують стрімке зниження платоспроможного попиту.
Про це розповідає Poltava Today
Промисловість скорочується, але росте військове виробництво
За підсумками лютого промислове виробництво скоротилося порівняно з минулим роком: падіння виявилося більш помітним, ніж після січневого зниження, яке тоді пояснювали календарними факторами. Особливо відчутне падіння в обробних видах виробництва — майже на 3% у річному вимірі, тоді як загальний показник зменшився приблизно на 0,9%.
Водночас окремі сегменти демонструють зростання, переважно через військові замовлення. Виробництво інших транспортних засобів (серед яких БПЛА, бронетехніка та танки) зросло приблизно на 16,3%. Випуск комп’ютерної, електронної та оптичної продукції, яка включає компоненти для ракет і дронів, показав приріст близько 5%. Також помітне зростання у фармацевтиці та виготовленні медичних матеріалів — приблизно на 13,4%, що відповідає навантаженню системи охорони здоров’я під час конфлікту. Решта галузей — від металургії і будівельних матеріалів до виробництва одягу та продуктів харчування — поступово занурюються у глибшу стагнацію; у мінус пішла навіть хімічна промисловість, незважаючи на значну частку військових замовлень.
Споживчий попит падає, бізнес стикається з кризою
Аналітичні центри відзначають, що спад у економіці перевищує тимчасову корекцію після минулорічного підйому й може охопити перший квартал та наступні місяці. Урядові та незалежні опитування констатують різке падіння споживчої активності, особливо на ринках непродовольчих товарів, а індекс споживчої впевненості опустився до значення приблизно мінус 12%, що віддзеркалило погіршення оцінок як поточної ситуації, так і очікувань населення.
«Загалом в економіці помічений спад, який явно виходить за межі корекції після ситуативного «стрибка» наприкінці минулого року. З високою ймовірністю перший квартал – а за ним, очевидно, і півріччя – будуть «у мінусі», – пишуть автори доповіді. – Спостерігається несподівано масштабне падіння споживання населення (особливо на ринках непродовольчих товарів і, меншою мірою, послуг)», – йдеться в документі.
Парадоксально, що офіційні дані демонструють зростання реальних наявних доходів у деяких вибірках, тоді як більшість домогосподарств відчуває скорочення витрат і економить. Частково це пояснюється зростанням нерівності: поліпшення середніх показників забезпечується відносно невеликою групою населення, тоді як більшість відчуває реальні втрати купівельної спроможності й оплачує «інфляційний податок». Одночасно банки стримують видачу нових кредитів, тоді як обсяг вже наявних позик у громадян значний, що обмежує можливості для відновлення споживання.
Стиснення попиту особливо болісно вдаряє по малому та середньому бізнесу, який орієнтований на внутрішній споживчий ринок і не має достатніх податкових преференцій. За даними опитувань, більшість підприємців констатує погіршення економічної ситуації: близько двох третин зафіксували скорочення виручки, приблизно 45% працюють без прибутку або у збиток, а понад 5% фактично припинили діяльність.
Ці показники корелюють із загальною динамікою роздрібної мережі: аналіз консалтингових даних свідчить, що кількість торгових точок скорочується вперше з початку 2000‑х. У Москві мережа роздрібної торгівлі зменшилася з близько 87 тисяч на початку 2025 року до приблизно 82,5 тисячі на початок 2026 року — фактично закрився кожен 20‑й магазин. У Санкт‑Петербурзі також зафіксували суттєве скорочення торговельних точок, більше ніж 5% від загальної кількості.
Така масова хвиля закриттів послаблює податкову базу: саме платники податків малого та середнього бізнесу мали стати джерелом нарощення ненефтегазових надходжень після податкових змін, але нинішня динаміка підриває ці очікування.
Влада, бачивши слабкість малого бізнесу як джерело доходів бюджету, звернулася до великих компаній. Під час закритої зустрічі лідерів промисловості та підприємництва обговорювалися можливості фінансової підтримки потреб держави: один із бізнесменів нібито запропонував значні приватні внески, а інші олігархи, за інформацією з публічного поля, висловили готовність долучитися до таких ініціатив. Одночасно офіційні представники спростовували окремі інтерпретації цих пропозицій, наголошуючи, що рішення про надання коштів є приватними та поза форматами державного замовлення.
Навіть значні добровільні внески великих бізнесменів навряд чи вирішать глибинні структурні проблеми: бюджетні вливання можуть тимчасово покрити дефіцит, але не усунуть перекосів у виробничій базі, залежності від військових замовлень і скорочення внутрішнього попиту. Крім того, залишається питання, якими зобов’язаннями держава віддячить тим, хто внесе великі кошти, і чи не призведе це до посилення взаємозалежності між владою та преференціями для окремих груп великого бізнесу.