Російська влада Криму наполягає на тому, щоб Україна визнала та відшкодувала збитки за припинення постачання дніпровської води та електроенергії на півострів після його окупації росією. Спікер так званого кримського парламенту Володимир Константинов заявив, що це питання може бути включене до потенційної мирної угоди між Україною та рф.
Про це розповідає Poltava Today
Після оприлюднення президентом рф мирного плану, що містить 28 пунктів, російська влада Криму висунула вимогу щодо компенсації Україні за блокування подачі води та електроенергії у 2014–2015 роках. Подібні ініціативи вже звучали раніше, хоча вони викликають як політичні, так і юридичні питання.
Збитки Криму: вимоги та судові рішення
Константинов вважає, що питання компенсації за «блокаду» Криму може стати одним із пунктів наступної мирної угоди. Він наголошує на політичній можливості підняти це питання під час переговорів, адже, за його словами, воно не обговорюється на міжнародному рівні.
“Зараз політично сформувалося вікно можливостей, як мені здається. У тому плані, що мирні переговори щодо України зараз перебувають в епіцентрі суспільної уваги та обговорюють усі питання, зокрема, як поцупити наші заморожені активи за кордоном… але ніхто не обговорює, як повернути Криму завдані збитки до СВО («специальною воєнною операцією» в рф називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) – ось ця тема цілком могла б бути 29-м пунктом мирного плану, і це було б дуже справедливо”, – заявив він в ефірі російського телебачення.
Константинов також повідомив, що незалежно від умов майбутнього миру, позови щодо «блокади» будуть висунуті Україні та, коли з’явиться можливість, російська сторона звертатиметься до міжнародних інстанцій через федеральні органи влади рф.
Арбітражний суд Криму, підконтрольний росії, вже задовольнив 12 позовів від юридичних осіб на понад 5,3 мільярда рублів за так звану «блокаду». Раніше сукупний обсяг вимог за постачання води та електроенергії з боку України оцінювався у 10 трильйонів рублів, а Константинов озвучував навіть 14 трильйонів рублів, враховуючи блокади харчів, транспорту, банків та удари Сил оборони України по об’єктах рф у Криму.
Однак об’єктивність таких підрахунків та легітимність рішень судів залишаються під питанням: засідання проводяться у закритому режимі, а ці суди не визнаються Україною та світовою спільнотою. Моніторингова місія ООН в Україні раніше підкреслювала, що після анексії Криму саме росія несе основну відповідальність за забезпечення населення півострова водою.
Позиція України та міжнародної спільноти
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає включення питання компенсації за «блокади» до мирної угоди малоймовірним. На його думку, подібні заяви з боку кримських чиновників мають на меті відвернути увагу місцевого населення від соціальних та економічних проблем, а справжня відповідальність лежить на тих, хто сприяв окупації Криму.
Чубаров також наголосив, що громадянські акції з блокади поставок до Криму у 2015–2016 роках були спрямовані на ускладнення логістики для росії, що частково затримало її подальше військове вторгнення в Україну. За його словами, блокада призвела до значних витрат для забезпечення півострова, але повністю зупинити російську експансію не вдалося.
Український Центр національного спротиву вважає позови до України інструментом політичної кампанії, спрямованої на легалізацію російської анексії Криму через створення ілюзії масових збитків. В організації підкреслюють, що будь-які аварії чи технічні недбалість російських компаній також подаються як підстави для «позовів до України», а діяльність контрольованих рф кримських судів має силу лише в межах росії та не визнається міжнародною спільнотою. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні визначив юрисдикцію цих судів як протиправну та таку, що не відповідає міжнародним стандартам.
Асоціація реінтеграції Криму повідомляє, що більшість позовів щодо «водної блокади» були відкликані або не мали перспективи розгляду через нові обставини, а сама ініціатива «судів проти України» не має одностайної підтримки навіть у кремлі. На думку експертів, зняття державних імунітетів у таких процесах може призвести до подальших позовів вже проти рф у судах інших країн.
Спроби стягнути з України компенсації через міжнародні суди також були безуспішними. Господарський суд Києва відмовив у розгляді позову російського підприємства через несплату судового збору, а Європейський суд з прав людини не став розглядати скаргу через відсутність підстав. Аналогічно, у 2021 році рф подала скаргу до ЄСПЛ щодо блокування Північно-Кримського каналу, але у 2023 році суд відмовив у її розгляді через виключення росії з Ради Європи.
Національний лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв заявив, що не вірить у перспективу задоволення таких «блокадних» позовів у міжнародних судах, а у разі їхнього розгляду готовий подати зустрічний позов проти росії.