Війська російської федерації, ймовірно, здійснили атаки з використанням FPV-дронів, уразивши український літак Ан-26 у Миколаївській області та вертоліт Мі-24 у Полтавській області. Про це повідомляють волонтери та експерти з військових технологій, аналізуючи публікації, розповсюджені російськими Z-каналами.
Про це розповідає Poltava Today
Технічні подробиці можливих атак FPV-дронами
Сергій Стерненко, відомий волонтер, опублікував у Telegram скриншоти відео, які демонструють момент ураження вертольота Мі-24, що знаходився на відкритому майданчику в Полтавській області на відстані 236 км, а також літака Ан-26 на аеродромі в Миколаївській області. Окремо на відео зафіксовано удар по цивільному судну в порту Миколаєва.
«За оцінкою Стерненка, для ударів у глибокому тилу російські війська могли використати FPV-дрони з нестандартними схемами зв’язку. Йдеться, зокрема, про керування через LTE-модеми або про скидання FPV-дрона з дрона-носія із застосуванням mesh-мережі. Волонтер зазначає, що вважає більш імовірним перший варіант і додає: з технічної точки зору ця проблема не є нерозв’язною».
Сергій Бескрестнов, експерт у сфері військових радіотехнологій, також поділився своїм аналізом. Він акцентує, що російська армія, ймовірно, використовує для управління FPV-дронами не мобільний зв’язок, а супутникову систему Starlink. За його словами, якщо удари по Миколаєву можна пояснити звичайним радіусом дії дронів, то атака в Полтавській області залишається малозрозумілою. Серед можливих сценаріїв називається запуск дрона типу «Молнія» диверсійною групою або доставлення FPV-дрона в тилові райони іншим безпілотником з подальшим запуском.
Реакція спільнот та офіційних джерел
За словами Бескрестнова, Starlink практично не піддається засобам радіоелектронної боротьби, і для ефективної протидії такому типу атак необхідна співпраця зі SpaceX, що виходить за межі можливостей Збройних сил України та Міністерства оборони.
OSINT-спільноти та Telegram-канал Drone Bomber звертають увагу на те, що як вертоліт Мі-24, так і літак Ан-26 могли перебувати у неробочому стані тривалий час. Згідно з супутниковими знімками з відкритих джерел, Мі-24 стоїть на летовищі з 2022 року, а Ан-26 – приблизно з 2021 року. Це може свідчити, що уражена техніка не використовувалася в активних операціях.
Отже, інформація щодо ураження літака Ан-26 та вертольота Мі-24 базується винятково на неофіційних даних від волонтерів, експертів та матеріалах, поширених російськими пабліками.
На даний момент українське військове командування офіційно не підтверджувало факт ударів FPV-дронами по тилових аеродромах у Полтавській і Миколаївській областях, а також можливих втрат авіаційної техніки.