російський уряд 21 серпня ухвалив рішення про відкриття портів Бердянська та Маріуполя, що перебувають під окупацією, для заходу іноземних суден. Це розпорядження стало черговою спробою кремля легалізувати захоплення українських територій, на що оперативно відреагувало Міністерство закордонних справ України. Тим часом у самих гаванях тривають днопоглиблювальні роботи та встановлення навігаційного обладнання.
Про це розповідає Poltava Today
Окупаційна експлуатація портів: військове та економічне використання
Згідно з останніми змінами, росія внесла порти Бердянська й Маріуполя до переліку відкритих для міжнародного судноплавства, доповнивши відповідний документ, що діє з 2014 року. Напередодні цього рішення до Новоросійська прибув помічник президента рф, голова Морської колегії Микола Патрушев, який зазначив плани створення сучасних технологічних комплексів у зазначених портах та підтвердив продовження днопоглиблювальних робіт і монтажу навігаційних систем.
Віктор Дудукалов, заступник голови Бердянської районної ради, наголосив, що порт у Бердянську після окупації перетворився на військовий об’єкт, де зберігалися нафтопродукти та здійснювалися операції зі зброєю.
“Але їм треба привети зброю через море, вони везуть зброю. Якщо оцінювати іншу складову – мілітарну, то значна частина безпілотників або іншого озброєння, яке долітало до окупованої території прицільно, це був якраз порт. Тому що там достатньо мілітарних цілей. Це військовий об’єкт. Він був, є і залишиться військовим”, – зазначив він.
У Маріуполі окупанти також активно експлуатують порт. Олександр Солдатов, керівник адміністрації порту, заявив про цілодобову роботу підприємства завдяки відновленню залізничного сполучення, а також про відновлення комунікацій майже на 60%. За словами Петра Андрющенка, керівника «Центру вивчення окупації», у порту активно завантажують судна зерном, вугіллям, а також триває днопоглиблення фарватеру, що дозволяє збільшити інтенсивність переміщення вантажів. Крім того, у Бердянську та Маріуполі проводяться ремонтні роботи після атак українських дронів і ракет.
Позиція України та міжнародна реакція
МЗС України рішуче засудило рішення російського уряду, наголосивши на його незаконності та порушенні міжнародного права. Речник МЗС Георгій Тихий підкреслив, що Міжнародна морська організація офіційно визнала закритими окуповані порти, а іноземним суднам рекомендовано не заходити до них.
Крім публічних заяв, Україна звернулася до Міжнародної морської організації з проханням моніторити можливі зловживання, зокрема відключення транспондерів на суднах, перевантаження вантажів у відкритому морі та інші дії, які можуть свідчити про порушення статусу закритих портів. Українські дипломати закликають держави-члени ІМО повідомляти про такі випадки.
Петро Андрющенко звертає увагу на те, що росія поступово облаштовує митні пости у захоплених портах, що ускладнює контроль за рухом вантажів. У Бердянську митний пост вже майже готовий, що дає можливість оформлювати вантажі без додаткового заходу до інших російських портів. Експерт зазначає, що ефективних санкцій проти цієї діяльності поки що не застосовано, що створює загрози для України.
Міжнародні ризики та повторення «кримського сценарію»
Борис Бабін, експерт «Асоціації реінтеграції Криму», зазначає, що сценарій із відкриттям портів Бердянська та Маріуполя повторює дії росії після анексії Криму у 2014 році. Міжнародна морська організація, ймовірно, розглядатиме ситуацію як грубе порушення міжнародного права, а судновласники цивілізованих країн уникатимуть заходу суден до захоплених портів через ризики санкцій, втрати прапору та страхового покриття.
Бабін підкреслює, що основна мета розпорядження російського уряду – пропагандистська: кремль прагне закріпити контроль над портами та компенсувати брак власних суден для перевезення вантажів, зокрема аграрної продукції, вугілля й металобрухту. На окупованих територіях триває розкрадання підприємств, а незаконне вивезення продукції приносить прибутки окупаційній владі. Експерт вважає, що протидія цим діям має включати посилення санкційного тиску не лише на міжнародні компанії, а й на російські морські організації, страховиків та екіпажні компанії, які обслуговують ці порти.