російська федерація значно посилила контроль над інтернетом, впровадивши жорстку онлайн-цензуру, тотальне стеження та численні обмеження для користувачів як у середині країни, так і на окупованих українських регіонах. Про це йдеться у звіті правозахисної організації Human Rights Watch «Зруйноване, обмежене та заблоковане: державна цензура, контроль та посилення ізоляції інтернет-користувачів у Росії».
Про це розповідає Poltava Today
Масштабне блокування сайтів та обмеження доступу
Згідно з висновками HRW, кремль нарощує свої технологічні можливості задля непрозорого блокування та обмеження доступу до небажаних сайтів і засобів обходу цензури. Це дає змогу владі не лише відключати або обмежувати інтернет під приводом громадської безпеки, а й контролювати онлайн-активність громадян.
Правозахисники, посилаючись на інтерв’ю з російськими та міжнародними журналістами й експертами з цифрових прав, а також на аналіз російського законодавства та відкритих джерел, наголошують: тисячі сайтів, включно з незалежними медіа, правозахисними організаціями, опозиційними політиками та популярними соцмережами, були заблоковані через невиконання вимог російського уряду. Частина іноземних платформ також припинила роботу в країні через санкції та політичний тиск після початку повномасштабної війни у 2022 році.
Контроль над інтернет-простором і тиск на технологічні компанії
У росії доступ до таких сервісів, як Instagram та Facebook, можливий лише через VPN, однак влада активно блокує ці сервіси, а майже половина населення не має навичок їх використання. Це призводить до того, що дедалі більше людей переходить на російські браузери та соцмережі, які пропонують контент, сформований державою і часто підконтрольний уряду. Користувачі таких платформ наражаються на підвищений ризик передачі персональних даних правоохоронним органам.
«Це, разом з активним просуванням російських альтернатив, що фінансуються державою, змусило дедалі більшу кількість користувачів переходити на російські браузери та платформи соціальних мереж, на яких користувачам пропонується контент, що просувається урядом, та інтерпретації поточних та історичних подій. Вони також стикаються з вищим ризиком передачі своїх персональних даних правоохоронним органам».
Крім того, москва чинить тиск на міжнародні технологічні компанії, зокрема Apple, Google і Mozilla, вимагаючи видаляти VPN-інструменти та контент, який уряд вважає загрозливим, під загрозою штрафів та блокування.
Кремль також взяв під контроль архітектуру інтернету, консолідувавши близько половини російських IP-адрес у руках семи державних провайдерів, скоротивши загальну кількість операторів і створивши національну систему доменних імен.
Окуповані росією регіони України підпадають під ті ж обмеження, що і сама росія — тут застосовуються ті ж методи онлайн-цензури й блокування інтернету.
Правозахисники наголошують на необхідності припинити цензуру міжнародно захищених висловлювань в інтернеті та вимагають, щоб будь-які обмеження були законними, необхідними та пропорційними. Вони закликають іноземні й російські технологічні компанії чинити опір тиску з боку держави щодо цензурування контенту та розкриття даних користувачів, використовуючи всі доступні правові та технологічні засоби, і не піддаватися на вимоги щодо цензури.
HRW також закликає західні уряди, міжнародні та міжурядові організації підтримувати громадянське суспільство у створенні інструментів для подолання державної цензури.
У травні 2025 року володимир путін доручив уряду підготувати додаткові обмеження для програмного забезпечення, створеного у так званих «недружніх країнах». Відповідні пропозиції мають бути подані до 1 вересня 2025 року.