Російський Єдиний інститут просторового планування до кінця 2025 року має підготувати територіальну схему Херсонської області та п’ять генеральних планів для окупованих «округів». Російські чиновники задекларували два основні напрями розвитку – аграрний сектор і туризм. Проте експерти відзначають, що ці проєкти є радше елементом пропаганди, а не реальними планами відновлення регіону.
Про це розповідає Poltava Today
Туризм під загрозою через війну та мінування
За представленими росіянами планами, центрами розвитку мають стати Генічеськ та Скадовськ. Зокрема, Генічеськ визначено як майбутній туристичний кластер із використанням пляжів Арабатської стрілки, затоки Сиваш та Рожевого озера.
У червні директорка інституту Діна Саттарова відвідала окуповану частину Херсонщини, оглянувши території біля Сивашу та термальні джерела в Щасливцевому. Вона акцентувала на важливості розвитку професійної освіти у сфері туризму.
«Щоразу я здивований тим, що вони роблять тільки те, що потрібно для картинки для споживання власному глядачу. Все спрямовано тільки на це. Ніякого курортного сезону немає, відпочивальників немає. Це зрозуміло. Там поодинокі ті, які є, це або місцеві жителі, які не виїхали з окупації – можуть на вихідні приїхати на море, або якісь родичі приїжджають до військовослужбовців, окупантів, які там проходять службу. Все!»
Реалізація туристичних ініціатив виглядає малоймовірною через близькість до лінії фронту та небезпеку мінування. Депутат Генічеської міськради Юліан Лучко зазначає, що відпочивальників на узбережжі найближчі роки не буде, оскільки територія залишається замінованою, а окупанти найбільше турбуються про можливість десантних операцій ЗСУ.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко також вказує на знищення рекреаційної інфраструктури і стверджує, що туристичний потенціал Херсонщини зруйнований окупацією, а лінія фронту поступово зміщується у бік звільнення регіону.
Аграрна галузь і будівництво житла – основні тези російської стратегії
У планах російського інституту – створення транспортно-логістичного центру у Новоолексіївці, індустріального парку в Чаплинці та використання Скадовського порту для перевалки зерна. Програма передбачає розвиток аграрно-промислового каркасу від Чаплинки до Залізного Порту та від Новоолексіївки до Генічеська, а також будівництво нових доріг у цих районах.
Самойленко наголошує, що аграрний напрямок для Херсонщини не є чимось новим. Місцеві аграрії, попри окупацію, продовжують обробляти землю. Проте депутат Лучко зауважує, що без України стале функціонування агросектора під питанням: зрошення здійснювалось через Північно-Кримський канал, а його відсутність призведе до зменшення родючих земель.
Щодо житлового будівництва, російський інститут декларує намір звести у Скадовську біля порту новий квартал багатоповерхівок, а також побудувати загалом понад 1,3 мільйона квадратних метрів житла, що відповідає близько 28 тисячам квартир. Однак місцеві експерти скептично оцінюють перспективи: попит на житло низький, а реальне виконання плану навряд чи перевищить 10%.
Політолог Володимир Молчанов підкреслює, що ці плани мають переважно пропагандистський характер. Росіяни акцентують увагу на сферах, де українській владі не вдалося досягти значного прогресу, і використовують навіть незначні досягнення для створення позитивного іміджу окупаційної адміністрації.
План розвитку, розроблений російським інститутом, передбачений до 2030 року, проте жодних згадок про місто Херсон у ньому немає. Молчанов пояснює це відсутністю перспектив утримання міста росією у найближчому майбутньому. Він також додає, що плани є «показухою» та слугують для виправдання розкрадання ресурсів регіону.
Водночас українська влада має власну стратегію розвитку Херсона до 2027 року, однак через постійні обстріли зосереджується переважно на відновленні інфраструктури, а не на довгострокових проєктах.