Учасники нещодавно створеної платформи російських демократичних сил у Парламентській асамблеї Ради Європи оприлюднили першу спільну заяву, у якій покладають на росію відповідальність за розв’язання війни проти України та закликають міжнародну спільноту посилити підтримку Києва. У документі нинішню росію названо «фашистською», а також висунуто вимогу притягнути Москву до відповідальності за агресію та ймовірні воєнні злочини й використати заморожені російські активи для відновлення і підтримки України.
Про це розповідає Poltava Today
«Підтримка безпеки та обороноздатності України, включно з підтримкою військову – невід’ємна складова опору російській агресії, – йдеться у документі. – Ми підтримуємо ініціативи держав та міждержавних організацій, волонтерських структур та окремих людей, спрямовані на протистояння російській агресії».
Зміст заяви та ключові вимоги
У тексті підкреслюють, що територіальна цілісність України визначається її міжнародно визнаними кордонами і що припинення війни має супроводжуватися негайним поверненням громадянських заручників і незаконно депортованих дітей в Україну. Окремо вимагають звільнення тих, кого ув’язнено в росії за спротив вторгненню.
Платформа також висловлює підтримку створенню та діяльності Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України під егідою Ради Європи та посилення повноважень Міжнародного кримінального суду для розслідування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією.
Водночас документ не деталізує конкретних військових кроків, які мають здійснити держави-члени Ради Європи або громадяни росії, окрім пропозиції використати заморожені російські активи на відбудову та підтримку України. У ньому також відсутні оцінки переговорного процесу, що триває за посередництва інших країн.
Підписи, склад платформи та критика
З оприлюднених імен випливає, що під документом підписалися 14 із 15 членів платформи; відсутній підпис Любові Соболь — колишньої співробітниці створеного Олексієм Навальним Фонду боротьби з корупцією (ФБК). Заяву опублікував Андрій Волна, одна з учасниць платформи, а Надія Толоконнікова зазначила, що ініціювала її підготовку.
Про створення платформи оголосили наприкінці січня. До її складу увійшли 15 осіб: десять представників російської опозиції, які нині мешкають за кордоном, та п’ять представників корінних народів росії. Резолюцію про створення цього майданчика для діалогу з російськими демократичними силами в ПАРЄ ухвалили на початку жовтня 2025 року; у ній зазначено, що ПАРЄ переводить контакти з опозиційними та громадянськими ініціативами з розрізнених форматів у структурований діалог.
Одним із критеріїв участі в платформі стало підписання «Берлінської декларації», схваленої опозиціонерами та активістами з росії у 2023 році; лідери ФБК не підписували цей документ і критикували принципи формування платформи, серед іншого за непрозорість ухвалення рішень та сумніви в релевантності майданчика ПАРЄ для реалізації їхніх цілей.