18 липня 1995 року в історії України відбулася трагічна подія, відома як «чорний вівторок». Під час поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка) на Софійській площі в Києві сталося жорстоке побиття тисяч вірян проросійськими силовими структурами.
Про це розповідає Poltava Today
Патріарх Володимир був визначною постаттю українського антимосковського руху. Як член Української Гельсінської групи, він провів 18 років у радянських таборах. У червні 1993 року очолив УПЦ КП, продовжуючи справу створення єдиної помісної української православної церкви.
Конфлікт навколо місця поховання
Після смерті Патріарха 14 липня 1995 року виникла суперечка щодо місця його поховання. УПЦ КП просила дозволу поховати Патріарха у Видубицькому монастирі, Києво-Печерській Лаврі або Софії Київській, проте влада наполягала на похованні на Байковому кладовищі.
«Нас було близько 300 активістів УНСО. Їхали з Полтави на похорон, вшанувати за всіма православними канонами видатну Людину. Ми не очікували, що можуть бути якісь сутички, мобілізації по УНСО не було. Після відспівування тіла скорботна хода повернула до Софійського майдану. Похоронна процесія рухалася від Володимирського собору до собору Святої Софії. Спершу нам дорогу «беркутівці» перегородили турнікетами. Згодом закрили ворота до собору Святої Софії і не пускали туди православних вірян».
Жорстоке побиття та наслідки
Коли віряни вирішили поховати Патріарха біля воріт Софії Київської, з території собору вискочили близько тисячі бійців спецназу. Силовики жорстоко побили учасників похорону – священиків, літніх людей, жінок. Багатьох затримали та доправили до райвідділків міліції.
За свідченнями очевидців, двоє людей загинули від отриманих травм у відділках міліції. Протягом року після поховання добровольці щоночі охороняли могилу Патріарха під Софійською брамою. Винних у побитті та загибелі людей так і не покарали.
Ці трагічні події стали яскравим свідченням проросійської позиції тодішньої влади та її підтримки московської церкви. Сьогодні цей урок історії особливо актуальний у контексті виконання Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та очищення українського духовного простору від впливу московського патріархату.