Головна Економіка Ракети проти світла. Наскільки сильно Росія може зруйнувати енергетику України

Ракети проти світла. Наскільки сильно Росія може зруйнувати енергетику України

by Max

Росія атакує енергетику України. Від 10 жовтня – масовано та систематично, а 23 листопада влучання призвели до блекауту. І це не кінець. Як попередили у ГУР, новий масований удар агресор може завдати вже цього тижня. Радіо Донбас.Реалії розбирає атаки Росії на енергетику – ось відповіді на головні запитання.

Для вас аналізують: ​Віталій Портніков – політичний оглядач Радіо Свобода; ​Олександр Коваленко – військовий аналітик групи «Інформаційний спротив»; ​Максим Білявський – провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова.

Навіщо Росія б’є по енергетиці України?

Є кілька версій, кожна з яких не виключає іншу:

  1. Росія хоче примусити Україну щонайменше до перемовин, щонайбільше – до капітуляції. У Кремлі усвідомили, що перемогти військовим шляхом не здатні, а так сподіваються здобути хоча би паузу для відновлення ресурсів та боєздатності підрозділів;
  2. Ворог може розраховувати, що через ці атаки українці змістять фокус з фронту на Сході та Півдні на переважно захист тилу;
  3. Путін прагне змусити українців втекти, щоб захопити всю територію і заселити її лояльним до себе населенням.

Чи стають атаки Росії по енергетиці України успішнішими?

Після атаки Росії 23 листопада в Україні стався блекаут – у більшості українців не було світла, а також опалення і води. Це найсерйозніші наслідки за усі атаки по об’єктах української енергетичної інфраструктури.

Безпрецедентна в історії незалежної України системна аварія розділила енергосистему України на окремі острівці. Як повідомили в НАК «Енергоатом», на трьох підконтрольних АЕС спрацював аварійний захист, і всі енергоблоки були автоматично відключені від енергосистеми України – станції перейшли в режим роботи без генерації в електромережі. Захоплена Росією Запорізька АЕС «перейшла в режим повного блекауту».

«Через зниження частоти було зупинено живлення власних потреб Запорізької АЕС із енергосистеми. Станція перейшла в режим повного блекауту. Всі дизель-генератори – в роботі», – зазначили в «Енергоатомі».

Такий вигляд мав блекаут в Україні після атаки Росії 23 листопада 2022 року. Знімок: NASA Worldview

Масштабний результат атаки пояснюється, зокрема, такими факторами:

  • Росіяни всіляко намагаються підвищити ефективність свого ракетного озброєння, аби обійти українську ППО. Наприклад, на іранські дрони-камікадзе Shahed-136 почали ставити свої блоки ГЛОНАСС, що значно підвищило їхню точність і дальність. Але переважна частина комплектуючих є імпортною, що ускладнює задачу для ворога через санкції і необхідність добувати їх як контрабанду.
  • Військові РФ проводять експерименти для прориву української ППО. Приміром, Росія робить ставку саме масовані удари і ракетне озброєння авіаційного базування Х-101, відсоток влучань яких поки найбільший. Крім того, іноді використовує так звані приманки без бойової частини, на які реагує українська ППО, а за ними вже запускає ракети з вибухівкою.
  • Російська армія консультується з російськими енергетиками, аби завдати найбільшої шкоди. Грає тут свою роль і те, що більшість об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні побудовані за часів СРСР і не зазнали значних змін.

Чому Росія робить перерви між масованими атаками?

Бо вимушена. Росія має серйозні проблеми з виробництвом ракет, тому між масованими ударами територією України є і будуть паузи – від одного до трьох тижнів. Цей час агресору потрібен, аби накопичити боєкомплект: зняти ракети зі складів зберігання, відновити їх, технічно обслужити, у разі необхідності відремонтувати і доставити. Ці строки включають і виробництво ракетного озброєння, яке залежить, зокрема, від постачання контрабандних елементів, особливо мікросхем.

Чи достатньо Україна має ресурсів для ремонту?

Аварійні запаси для ремонту, звісно, були. Крім того, всі причетні до генерації і розподілу компанії у разі потреби обмінюються матеріалами та ресурсами енерготехнічного складу.

Але ці запаси потрібно поповнювати. Йдеться, передусім, про електротехнічне обладнання спеціального призначення: установки компенсації реактивної потужності, контактні з’єднання, кабелі, акумулятори, зварювальні апарати тощо. Тут Україні потрібна допомога партнерів. Гарна новина – певна допомога вже на шляху, є домовленості на найближче майбутнє.

Чи продовжить Росія атакувати енергетику України?

Швидше за все, так. І робитиме Росія це:

  • поки матиме для цього ресурси;
  • поки Путін вважатиме, що так змусить Україну піти на поступки;
  • поки Україна та/або Захід не знайдуть способу переконати Путіна у протилежному.

За прогнозом ГУР, наступна масована ракетного удару Росія може завдати вже цього тижня. У розвідці не уточнили, чи буде головними цілями атаки саме енергетичні об’єкти, але висока вірогідність саме такого варіанту.

Якими можуть бути наслідки нових атак?

Українці мають бути готовими до проблем зі світлом після чергового удару Росії по енергетиці. Експерти прогнозують перебої з постачанням добу-дві, можливо, навіть три до відновлення енергосистеми. Однак багато залежить від того, як часто будуть ці удари, скільки буде влучань і куди саме.

Вплив матиме і технологічна спадковість – наслідки вже завданих ударів. Це враховується як агресором, так і українськими спеціалістами під час прогнозування навантаження і планових, і екстрених відключень. Як саме технологічна спадковість позначиться на енергосистемі, наразі експерти не прогнозують.​

Головне про півтора місяця атак Росії на енергетику України

  • Від початку повномасштабного вторгнення Росія вже не раз завдавала або намагалась атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури України. Проте з 10 жовтня вони стали масовими і систематичними.
  • 23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет, більшість з яких знищили сили ППО. За даними поліції, загалом внаслідок цієї атаки ворога в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
  • Через влучання в Україні відбувся блекаут. Мер Києва Віталій Кличко в ефірі Радіо Свобода заявив, що влада складає план дій на випадок «найгіршого сценарію» – якщо через російські удари станеться повне руйнування енергозабезпечення й енергетичної інфраструктури. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія закликав українців приготувати запаси продуктів у сухому вигляді на тривалий період через загрозу нових ракетних ударів РФ і нових блекаутів.
  • Ще 19 листопада – після атаки 15 листопада і до блекауту після атаки 23 литстопада – президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком заявив, що пошкоджено вже близько половини енергетичної інфраструктури України.
  • Кремль опосередковано підтвердив, що завдає ударів по енергетиці України цілеспрямовано. Після атаки 15 листопада речник президента РФ Дмитро Пєсков повторив тезу Москви, що ракетні удари завдаються по об’єктах інфраструктури України нібито через їхній ​військовий потенціал. Після атаки 23 листопада Пєсков заявив, що Україна повинна виконати вимоги Росії, щоб «вивести ситуацію у нормальне русло» і зупинити «усі можливі страждання мирного населення».

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.

Новини за темою:

Про видання

Інформаційне агентство “POLTAVA TODAY”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

© 2015 — 2023  POLTAVA TODAY