Президент Путін протягом нещодавнього публічного засідання в Кремлі різко розкритикував економічне керівництво країни, спричинивши хвилю запитань щодо майбуття Центрального банку росії та його голови Ельвіри Набіулліної. Трансляцію зустрічі зробили публічною, що підсилювало політичний ефект і привернуло увагу ринків і експертів.
Про це розповідає Poltava Today
Набіулліна очолює Центробанк майже 13 років і традиційно розглядається як один із ключових технократів, що забезпечували макростабільність. Тепер обговорюють, чи втратила вона довіру Кремля, які наслідки це може мати для фінансової системи і чи наважаться у владі на кадрові зміни в умовах посиленої економічної нестабільності.
«Її відставка зараз не просто продемонструє слабкість, – зазначила Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку, нині наукова співробітниця берлінського Центру Carnegie Russia Eurasia. – Це підірвало б єдину інституційну опору, яка зберігала довіру ринків і утримувала стабілізацію інфляції на правильному курсі».
Аналітики попереджають, що відставка або заміна незалежного голови центробанку може спровокувати паніку в бізнес‑середовищі та фінансових колах. За словами експертів із політичних ризиків, Кремль прагне нижчих ставок, але одночасно усвідомлює ризики, пов’язані з приходом керівника, який «погоджується на все» — це могло б поглибити довіру до системи.
Професіонали, які досліджують російську економіку, називають Набіулліну однією з небагатьох фігур, що зберігали технократичний підхід і довіру інвесторів. На їхній думці, будь‑яка поспішна кадрова заміна, найімовірніше, погіршить уже складну ситуацію на ринках і для бізнесу.
Економічне уповільнення: причини та механізми
Основною рушійною силою зростання валового внутрішнього продукту росії після 2022 року стали військові витрати: мобілізація, виробництво озброєнь і створення супутньої інфраструктури. Уряд переорієнтував частину економіки на оборонне виробництво, фінансуючи цю трансформацію переважно за рахунок доходів від експорту вуглеводнів, попри заходи Заходу, спрямовані на їхнє обмеження.
Відтік робочої сили на фронт і у підрядні галузі підштовхнув зарплати вгору, що, у свою чергу, підсилювало інфляційні тиски. Центральний банк відповів жорсткішою монетарною політикою — підвищенням облікової ставки — аби стримати ці тиски. Ця комбінація спрацювала в частині стабілізації інфляції, але одночасно загострила проблеми бізнесу, збільшила навантаження на боржників і посилила ризики неплатежів у корпоративному секторі.
Фіскальні виклики і політичні ризики
Офіційні показники демонструють помітне уповільнення: темпи зростання ВВП скоротилися з 4,9% у 2024 році до близько 1% у 2025‑му, а за перші два місяці 2026 року економіка зазнала скорочення на 1,8%. Прогнози на 2026 рік, що раніше складали близько 1,3% зростання, можуть бути переглянуті в бік зниження в залежності від подальшої динаміки зовнішніх доходів і внутрішнього попиту.
Фіскальна картина також погіршується: дефіцит федерального бюджету різко збільшився і досяг значень, які в публічних оцінках порівнювали з десятками мільярдів доларів. Через сильний рубль, високі ставки, дефіцит робочої сили та бюджетні обмеження частина резервів економіки вважається значною мірою вичерпаною, що підвищує вразливість перед новими шоками.
У політичному вимірі зустріч у Кремлі показала, що влада намагається вивести проблему на загал, одночасно тримаючи під контролем можливі наслідки. Економічні менеджери в уряді та Центральному банку, зокрема прем’єр і міністри, постали в центрі уваги та під посиленою внутрішньою і зовнішньою критикою. Футурологія щодо заміни керівництва центробанку залишається предметом дискусій: законний термін повноважень голови ще не завершився, тому радикальні кроки не видаються однозначно ймовірними найближчим часом.
З огляду на наявні ризики, експерти рекомендують приділяти увагу не лише популістським закликам до швидких рішень, а й довгостроковій здатності інституцій зберігати довіру й забезпечувати макростабільність у періоди політичного тиску.