Художниця-керамістка Інна Гуржій — яскрава представниця полтавської художньої школи, яка у своїй творчості художньо переосмислює й модернізує українські традиції та орнаментику. Сюжети її творів глибоко осмислені й торкаються сучасності.
2022 року керамістка стала лауреаткою Міжнародної грантової премії Говорунів. Її мистецький проєкт «Протистояння. Руйнування чорної імперії» був обраний до когорти трьох кращих конкурсних творів співзасновниками — меценаткою Гранту Олесею Говорун (Нью-Йорк, США) на Національним музеєм-заповідником українського гончарства. Урочиста презентація глиняного твору у музейному просторі відбулася у травні 2023 року.
Робота мисткині вивільнює її творчу енергію й утілює внутрішні переживання сучасних реалій. В основі композиції твору лежить взаємодія глиняних геометричних форм та людських силуетів. Постаті символічно уособлюють мужній український народ, вони тримають на своїх плечах куб кольору мирної небесної блакиті й пшеничного золота — Символ нашої Держави. Над ним нависає величезна брила — алегоричний образ «чорної імперії», яка довгий час перешкоджала розвитку України, а нині її варварськи знищує. «Якщо порівнювати, країна-агресор і терорист майже в 24 рази більша за нашу, але героїчною постає саме наша Держава, наші люди. Адже вони протистоять цій агресії — воюють, знаходять сили волонтерити і підтримувати один одного. І ми бачимо цю силу. Я хочу передати саме її», — зауважила авторка роботи.
Колористика твору також промовисто символічна. За задумом керамістки, чорний колір та його сіро-земляні відтінки — це імперія зла; жовто-блакитний куб, який тримають люди, — наша Нація і наша Державність. Постаті мають особливий металічний відблиск поливи, що символізує незламність українців. Червоно-вогняна основа, на якій вони стоять, — це спалена війною земля.
Керамістка, як чуттєва мисткиня, не залишилася осторонь болючої для всіх теми війни. Мистецький проєкт Інни Гуржій «Протистояння. Руйнування чорної імперії» закарбував у глині споконвічне прагнення українців до свободи й незламність Українського Духу.
Жанна НЕВКРИТА, інформаційна служба Національного музею гончарства
Фото Тараса Пошивайла.