Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос «шкодує» через рішення грузинської делегації вийти з асамблеї після голосування про «ратифікацію повноважень делегації за певних умов».
Про це розповідає Poltava Today
Загроза для демократичного діалогу
За словами Русопулоса, це рішення ставить під загрозу «діалог, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії». Нещодавно ПАРЄ вирішила ратифікувати повноваження грузинської делегації, проте призупинила значну частину прав її членів, заявивши, що перегляне їх у квітні, залежно від прогресу, досягнутого грузинською владою у питаннях демократії.
Схвалена резолюція передбачає, що ПАРЄ перегляне повноваження делегації у квітні 2025 року, беручи до уваги досягнутий прогрес з кількох аспектів, включаючи організацію «нових справді демократичних парламентських виборів», що проходитимуть під суворим міжнародним моніторингом. Також зазначено про необхідність термінового вжиття заходів для відновлення процесу європейської інтеграції Грузії та припинення поліційної жорстокості і порушень прав людини.
Реакція Грузії на рішення ПАРЄ
У відповідь на цю резолюцію партія «Грузинська мрія» оголосила про припинення своєї участі в Парламентській асамблеї Ради Європи. Глава грузинської делегації Тея Цулукіані підкреслила, що застереження щодо призначення нових виборів є «категорично неприйнятним», адже, на її думку, це «виходить за рамки компетенції асамблеї, порушує суверенітет країни та ігнорує волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців».
Пізніше прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе в ефірі «Імеді» назвав рішення ПАРЄ «абсолютним абсурдом». «Якщо позиція щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звичайно, повернемося до ПАРЄ, хоча нині працювати в таких умовах немає сенсу», – зауважив він.
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися численними порушеннями, включаючи підкуп голосів і залякування виборців.
З листопада 2024 року в Грузії відбуваються масові протести, викликані рішенням уряду про призупинення переговорів про вступ до ЄС до 2028 року. У грудні минулого року мітинги переросли у запеклі сутички між протестувальниками та підрозділами спецпризначення, внаслідок чого сотні людей отримали поранення.
Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними правопорушеннями, а 53 активістів звинувачують у «груповому насильстві» та псуванні державного майна.