Президент Фінляндії Александр Стубб наголосив, що гарантії безпеки для України, які обговорюються у рамках «коаліції бажаючих», зобов’яжуть країни Європи, що приєднаються до них, бути готовими вступити у боротьбу з росією у разі нового акту агресії проти України.
Про це розповідає Poltava Today
Стримуючий ефект гарантій безпеки
Стубб підкреслив, що ефективність гарантій безпеки визначатиметься їхньою реалістичністю і потугою. За його словами, лише сильні й правдоподібні гарантії можуть виступати дієвим стримуючим фактором для потенційної агресії.
«Гарантії безпеки, по суті, є стримуючим фактором. Цей стримуючий фактор має бути правдоподібним, а для того, щоб він був правдоподібним, він має бути сильним», – сказав Стубб у коментарі The Guardian перед поїздкою до Нью-Йорка на Генеральну Асамблею ООН.
Він пояснив, що гарантії безпеки почнуть діяти лише після досягнення майбутньої угоди між Україною та росією. Водночас Стубб наголосив, що росія не матиме жодного права вето щодо формату цих гарантій, і не зможе впливати на суверенні рішення України.
Міжнародна підтримка та майбутні зобов’язання
Одна з ключових дилем полягає у тому, чи супроводжуватимуться майбутні домовленості конкретними зобов’язаннями щодо військової підтримки України. Відповідаючи на питання про готовність європейських країн вступити у конфлікт з росією у разі нового вторгнення, Стубб зазначив, що саме це і становить суть гарантій безпеки.
Однак досі не зрозуміло, чи існує достатня політична воля для виконання таких зобов’язань у більшості європейських країн. Зазвичай обіцянки допомоги Україні з боку Заходу формулюються як «запевнення», а не як чіткі гарантії. Досі основна стратегія західних урядів полягала в наданні підтримки Україні із мінімізацією ризику прямого зіткнення з росією. Водночас Стубб застеріг, що гарантії безпеки втрачають сенс без реальної сили їхнього підкріплення.
Україна на тлі триваючої агресії російської федерації неодноразово підкреслювала прагнення до вступу в НАТО або отримання потужних безпекових гарантій від США та європейської «коаліції охочих».
На початку вересня президент Володимир Зеленський заявив, що тисячі західних військових можуть бути залучені для виконання гарантій безпеки України у повоєнний період.
Президент Франції Емманюель Макрон, який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером очолює «Коаліцію охочих», повідомив, що 26 країн погодилися на участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України. Зокрема, вони зобов’язалися розгортати війська для «сил запевнення» або бути присутніми на українській території, на морі й у повітряному просторі країни.
Росія, зі свого боку, вимагає не розширювати НАТО й наполягає на позбавленні України права на членство в Альянсі, а також протестує проти перебування європейських військ на українській території.