Посол України в Польщі Василь Боднар повідомив, що українська сторона не втручається у розгляд справи громадянина України Володимира Ж., якого затримали в Польщі за запитом Німеччини через підозру у підриві газопроводу «Північний потік-2». Вирішення питання щодо його екстрадиції знаходиться у компетенції польської судової системи.
Про це розповідає Poltava Today
Юридичний супровід та позиція України
За словами Боднара, українські консули надають затриманому громадянину всі необхідні консультації з питань правового захисту. Він підкреслив, що Україна дотримується принципу верховенства права і не втручається у судовий процес.
«У наших інтересах захищати нашого громадянина, і все залежить від верховенства права. Ми не втручаємося, це судова справа», – сказав Боднар.
Посол також зауважив, що буде захищати права кожного українця, який опиниться у складній ситуації за кордоном.
Обставини затримання та реакція польської влади
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не має наміру видавати Володимира Ж. Німеччині, яка вимагає його екстрадиції. Суд у Варшаві ухвалив рішення про тримання громадянина України під вартою на 40 діб.
Відомо, що затримання Володимира Ж. відбулося наприкінці вересня 2025 року за підозрою у причетності до вибуху на «Північному потоці». Сам підозрюваний заперечує свою участь у підриві, заявляючи, що у зазначений період перебував на території України.
Це вже другий випадок затримання українця за аналогічною підозрою: минулого місяця у справі про вибухи на газопроводі було затримано ще одного громадянина України в Італії.
Розслідування трьох німецьких видань – Die Zeit, Süddeutsche Zeitung та ARD – свідчить, що німецькі правоохоронці встановили особи всіх учасників диверсійної групи, які, ймовірно, причетні до підриву «Північних потоків». За даними журналістів, серед підозрюваних – четверо водолазів, зокрема одна жінка-рекордсменка України з глибоководних занурень, фахівець із вибухівки, шкіпер та координатор. Німеччина видала шість ордерів на арешт, а сьомий підозрюваний, український військовослужбовець, за деякими даними, загинув у боях в Україні.
Вибухи у районі острова Борнхольм у Балтійському морі у вересні 2022 року призвели до серйозного пошкодження газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2» – були зруйновані три з чотирьох ниток. Газопровід, що використовувався для постачання російського газу до Західної Європи, не підлягає відновленню. Розслідування, проведені Швецією, Данією та Німеччиною, підтвердили факт підриву, але імена винних офіційно досі не оприлюднено.
росія не залучалася до розслідування та перекладала відповідальність за інцидент на США та їхніх союзників, які, у свою чергу, заперечували свою причетність. У західних медіа неодноразово з’являлися припущення, що вибухи могли бути організовані особами, пов’язаними з українськими спецслужбами, однак Київ ці звинувачення відкидає.
Німецька прокуратура наголосила, що вибухи на газопроводах стали серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни незалежно від політичних мотивів виконавців. У 2025 році газопроводи «Північний потік» потрапили під санкції ЄС через визнання їх потенційним інструментом тиску москви на європейські країни.