Студенти Полтавського фахового коледжу підприємництва і ресторанного бізнесу та їхні батьки висловили невдоволення через обов’язковий збір так званих «благодійних внесків» у розмірі 6000 грн. За їх словами, адміністрація навчального закладу нібито погрожує у випадку відмови у сплаті – виникнуть складнощі з проходженням практики та отриманням диплома. Водночас студенти навчаються на платній основі, сплачуючи щорічно від 10 до 20 тисяч грн, і вважають, що додаткові платежі з них вимагати недоцільно.
Про це розповідає Poltava Today
«Адміністрація навчального закладу запевняє, що внески добровільні і тих, хто їх не заплатить, відраховувати не будуть. Скарга студентів ПФК ПРБ і їхніх батьків — це симптом системної проблеми. В умовах хронічного недофінансування освітні заклади змушені шукати вихід».
Керівництво коледжу у відповіді на звернення наголосило, що зібрані благодійні внески надходять на спеціальний рахунок, використовуються виключно за призначенням — на оплату комунальних послуг, оновлення матеріально-технічної бази та придбання інвентаря. Надходження здійснюється безготівковим шляхом через банківські установи, а факт надання допомоги підтверджується письмовою заявою студента або батьків із зазначенням суми та цільового використання коштів. За підсумками 2024 року, коледж прозвітував про отримання майже 400 тисяч грн, які спрямували на покриття комунальних витрат і придбання побутових товарів.
Адміністрація відкидає звинувачення у примусі
З приводу скарг щодо вимагання внесків за проходження практики і можливого невидачі дипломів, у закладі заявили, що жодних платежів за практику на рахунок не надходило. Усі випускники 2025 року успішно склали кваліфікаційні іспити й 27 червня отримають дипломи фахового молодшого бакалавра. За результатами внутрішнього вивчення документації, адміністрація не виявила фактів примусу студентів до сплати благодійної допомоги.
Глибші причини проблеми: фінансова криза та реформа освіти
Ситуація в Полтавському фаховому коледжі відображає глибшу системну проблему: хронічне недофінансування освітньої галузі. Кількість студентів у професійних закладах постійно зменшується, а витрати на їх утримання зростають. Держава скорочує фінансування для збиткових навчальних закладів, а місцеві громади не спроможні покрити всі потреби — зарплати викладачів, оновлення матеріально-технічної бази, оплату комунальних послуг.
Для вирішення проблеми у 2025 році триває реформа середньої та професійної освіти. Всі школи поділено на гімназії (базова школа) і ліцеї (старша профільна освіта). У Верховній Раді розглядається законопроєкт «Про професійну освіту», який передбачає, що з 2027 року повна середня освіта матиме дві ланки: академічний ліцей (старша школа) та професійний ліцей (реформовані технікуми, коледжі, ПТУ тощо). Після 9 класу учні обиратимуть подальший шлях — академічний або професійний ліцей.
У 2024 році Полтавська обласна рада затвердила план формування мережі закладів повної загальної середньої освіти, до якого увійшли 135 установ різних типів. Проте не всі області вчасно подали свої плани розвитку, тому Міністерство освіти вирішило самостійно сформувати перелік закладів для оптимізації, що викликало невдоволення в Полтавській обласній раді. Депутати звернулися до Кабміну із проханням не позбавляти область права самостійно формувати мережу професійної освіти.
Крім того, законопроєктом «Про професійну освіту» визначено мінімальну кількість учнів у 10–12 класах — 24 особи. Якщо ліцей не забезпечує цю кількість, його фінансування перекладається на місцеву владу. У Полтавській обласній раді вважають таку вимогу надмірною, оскільки громади не здатні утримувати навчальні заклади без державної підтримки, що може призвести до масового закриття шкіл та коледжів.
