У центральному фоє Полтавського державного медичного університету відкрилася виставка Українського інституту національної пам’яті (УІНП) під назвою «Україна 1932-1933. Геноцид голодом». Захід об’єднав викладачів і студентів з кафедр українознавства, гуманітарної підготовки, філософії, мікробіології, вірусології, імунології, біології, іноземних мов разом із представниками бібліотеки, відділу виховної роботи та деканату медичного факультету №2.
Про це розповідає Poltava Today
Зміст і мета виставки про Голодомор
Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» присвячена історії Голодомору та його визнанню як геноциду українського народу. Її автори – фахівці УІНП, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та Міністерства закордонних справ України – роз’яснюють, чому світове співтовариство має визнати Голодомор саме геноцидом. Охочі можуть ознайомитися з матеріалами виставки також на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті.
Історичний контекст і сучасні паралелі
Просвітницький захід відкрив проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, професор Валерій Похилько. Старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського Наталія Кузьменко провела історичний екскурс, наголосивши на трагедії 1932–1933 років, коли кремлівський тоталітарний режим здійснив геноцид проти українського народу. Внаслідок Голодомору-геноциду, а також масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років, Україна втратила мільйони життів. У 2006 році Голодомор був офіційно визнаний геноцидом українського народу законом України. Метою злочину було знищення українців як національної групи шляхом вилучення продовольства, блокади сіл, заборони виїзду, згортання торгівлі та репресій.
«Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей)».
Пам’ять про Голодомор 1932–1933 років стає важливим чинником суспільної мобілізації українців та підтримки світової спільноти у нинішній Війні за Незалежність. Сучасна російсько-українська війна, як і злочини кремлівського режиму минулого, спрямована на знищення української ідентичності, культури й мови. Рашисти продовжують застосовувати геноцидні методи для винищення українського народу як самобутньої нації.
Представництво УІНП у Полтаві
Світлини: пресслужба Полтавського державного медичного університету