Полтавська область не зможе отримати фінансування з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2025 році через відсутність середньострокового плану інвестицій, який мала підготувати обласна військова адміністрація. Про це заявив Мирослав Носа, голова Градизької селищної ради, наголосивши на тому, що всі 60 громад регіону втратили шанс на державну підтримку важливих проєктів розвитку.
Про це розповідає Poltava Today
“Градизькій селищний голова хотів реалізувати місцеві проекти шкільного укриття та інклюзивної під’їзної дороги до ЦНАПу, але через відсутність середньострокового плану інвестицій, який би мала сформувати ПОВА, цього року вони не отримають державного фінансування”.
За словами Мирослава Носи, у 2024 році Полтавська ОВА мала розробити і подати середньостроковий інвестиційний план, що дозволило б громадам отримати кошти від ДФРР через платформу DREAM. Така вимога є частиною публічних інвестицій, які запроваджуються відповідно до стандартів ЄС. Втім, область не виконала цієї умови, і зараз часу на виправлення ситуації вже не залишилось.
У своїй заяві селищний голова критично висловився на адресу попереднього очільника ОВА Філіпа Проніна, а також чинного виконуючого обов’язки начальника ПОВА Володимира Когута, вказавши на їхню відповідальність за втрату фінансування.
Механізм отримання коштів ДФРР
У серпні Кабінет Міністрів затвердив новий порядок використання коштів ДФРР на 2025 рік. Основна мета фонду — підтримка розвитку інфраструктури регіонів і громад, підвищення якості публічних послуг та розширення можливостей для мешканців. Після трирічної перерви у фінансуванні через повномасштабне вторгнення, ДФРР відновив роботу з мінімізованим політичним впливом на відбір проектів.
У Держбюджеті на цей рік для ДФРР передбачено 1 мільярд гривень. Гроші будуть спрямовані на реалізацію проєктів з єдиного проектного портфеля (ЄПП), затвердженого Стратегічною інвестиційною радою в межах реформи публічних інвестицій. Подавати заявки на фінансування зможуть громади, що не перебувають у зоні активних бойових дій, а розглядатимуть лише ті проекти, які включені до ЄПП. Вся процедура відбувається через цифрову платформу DREAM.
Пріоритети та перспективи для громад
Відбір та пріоритезація проектів здійснюється за чіткими критеріями, погодження та перевірку відповідності стратегіям розвитку проводить комісія Мінрозвитку. Остаточний перелік проектів затверджує Кабінет Міністрів України. Серед пріоритетних напрямків — розвиток муніципальної інфраструктури (водопостачання, теплопостачання), освіти (школи, дитячі садки), медицини (лікарні, амбулаторії), цивільного захисту (захисні споруди, системи оповіщення), а також розвиток центрів надання адміністративних послуг та адміністративних будівель.
Під час брифінгу у Мінрегіоні було оголошено, що вже з 2026 року міжнародні партнери готові щорічно надавати громадам України до 30 мільярдів гривень у рамках публічних інвестицій. Саме тому громади, які очікують на такі кошти, вже розробляють проєктно-кошторисну документацію для проектів на 2026 рік і сподіваються на підтримку з боку обласних адміністрацій.