У кількох громадах Полтавської області проведено демонтаж комуністичної символіки на меморіалах, присвячених українцям – учасникам спротиву та вигнанню нацистських окупантів під час Другої світової війни. Зокрема, роботи виконано у Решетилівській, Оржицькій та Кременчуцькій громадах.
Про це розповідає Poltava Today
Демонтаж радянських символів у Оржицькій та Решетилівській громадах
У Оржицькій селищній територіальній громаді працівники Центру культури і дозвілля разом із КП «Оржиця-комунсервіс» провели демонтаж макетів і барельєфів орденів СРСР з обеліску в селищі Оржиця, а також зі стел у селах Новий Іржавець і Старий Іржавець. Вилучені елементи передано для зберігання до Оржицького історико-краєзнавчого музею. На місці демонтованої символіки встановлено нові пам’ятні таблички, які не містять комуністичної термінології чи совєтських символів.



У центрі Решетилівки також знято макет ордена СРСР із обеліску на честь українців-борців із нацизмом. Замість нього встановлено Державний Герб України.


Оновлення меморіалів у Кременчуці та вимоги законодавства
У Кременчуці на меморіалі воїнам Другої світової війни демонтовано застарілі дати початку війни та встановлено нові, що відповідають історичній правді. Зміни також зафіксовано на відповідних стелах.


«у разі якщо пам’ятник, пам’ятний знак містить окремий елемент, що символізує російську імперську політику, такий елемент демонтується (вилучається) з публічного простору)».
Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», такі дії є обов’язковими. Найбільше російсько-комуністичних елементів на Полтавщині зберігалося саме на пам’ятниках і меморіалах періоду Другої світової війни.
До елементів, що підлягають демонтажу, належать зображення георгіївської (гвардійської) стрічки, копії прапора Перемоги, символіка радянських органів державної безпеки, відзнаки та нагороди СРСР, написи «Велика Вітчизняна війна», а також назви радянських міст-героїв.
Підкреслюється важливість оновлення візуалізації меморіалів та поховань, пов’язаних з Другою світовою війною, у відповідності до українських національних традицій. Рекомендується використовувати червоний мак як символ вшанування пам’яті полеглих у цій війні.
Коректна історична термінологія
У глосарії, підготовленому низкою державних і наукових інституцій, пояснюється важливість вживання терміну «Друга світова війна 1939–1945 років» замість радянського пропагандистського штампу «Велика Вітчизняна війна». Законодавство України наголошує, що саме під час Другої світової війни український народ зазнав величезних втрат, а на території України було скоєно численні злочини нацистським та комуністичним тоталітарними режимами. Крім того, Україна не здобула свободи після вигнання нацистських окупантів, адже одразу опинилася під контролем СРСР, що призвело до подальших репресій і трагедій, зокрема, масового голоду 1946–1947 років.
За рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті, у публічному просторі слід відмовитися від термінів «визволення України від фашистських загарбників», оскільки вони не відповідають реальному історичному контексту. Для українців війна з нацистською Німеччиною розпочалася 1 вересня 1939 року, коли Третій Рейх та СРСР вступили у співпрацю, а остаточне здобуття незалежності сталося лише після розпаду СРСР у 1991 році.
Проведені заходи з декомунізації меморіалів мають сприяти формуванню в українському суспільстві об’єктивного погляду на історичні події та відновленню національної пам’яті.