У Полтаві планують організувати всеукраїнський експертний круглий стіл під назвою «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція», ініційований Українським інститутом національної пам’яті (УІНП). Захід присвячений питанням перейменування та оновлення експозицій музею «Поле Полтавської битви».
Про це розповідає Poltava Today
На порядку денному — деколонізація та нова концепція музею
До обговорення залучені представники Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту культури й туризму, Полтавської міської ради, керівництво та фахівці УІНП, а також науковці-історики, співробітники провідних українських музеїв і науково-дослідних установ. Серед учасників — Антон Чубенко, Ірина Удовиченко, Юлія Гнатюк, Володимир Тиліщак, Олена Охрімчук, Марія Тахтаулова та Олег Пустовгар.
Круглий стіл організовується для широких консультацій з експертами й громадськістю та у відповідь на рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. За підсумками виїзного засідання комітет запропонував опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» і перепрофілювати його експозиції так, щоб вони відображали період державності Гетьманщини, діяльність гетьмана Івана Мазепи, дипломатичні аспекти функціонування козацької державності (зокрема Гадяцьку угоду Івана Виговського та україно-шведський союз Мазепи й Карла ХІІ).
«Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам’яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини («Військо Запорізьке»), правління гетьмана Івана Мазепи та дипломатичні аспекти функціонування козацької державності, в т.ч. Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII. За результатами опрацювання внести відповідний проєкт акта на розгляд Кабінету Міністрів України».
Стратегічна мета — подолання імперських міфів та осмислення історії Гетьманщини
Під час наради особливу увагу приділили необхідності участі Полтавської міської ради у процесі деколонізації музею та підкреслили важливість залучення до змін в експозиції провідних науковців. Як наголосив Антон Чубенко, для впровадження принципових нововведень у виставкових залах музею потрібна високопрофесійна експертна оцінка та стратегічний підхід. Захід заплановано провести у Полтавському національному педагогічному університеті.
Серед ключових завдань круглого столу — виробити у широкому експертному колі нову назву для комплексу та визначити концепцію оновлених експозицій. В УІНП підкреслили, що головна стратегічна мета зібрання — сприяти деколонізації Полтави та очистити історичну пам’ять від російських псевдоісторичних наративів. Особливої уваги заслуговує міф про «город слави руского оружія», який десятиліттями насаджувався в українській історії через глорифікацію перемоги московського царства у Полтавській битві. Передбачається, що нова назва музею має стати інструментом подолання імперських ідеологем та сприятиме формуванню української національної ідентичності.
У фокусі тактичної мети круглого столу — напрацювання конкретних пропозицій щодо нової назви музею та змістовного перепрофілювання експозицій відповідно до історичних реалій та українського погляду на події Полтавської битви.
Полтавська битва 1709 року стала точкою відліку для створення російської імперської міфології, яка століттями використовувалася для виправдання експансії московського царства та пригнічення прагнень українців до незалежності. Поразка військ гетьмана Івана Мазепи та його союзників у битві під Полтавою призвела до ліквідації автономії Гетьманщини та втрати козацьких вольностей. Російська пропаганда подає виступ Мазепи у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу, а будь-які інші тлумачення подій вважає зрадою. Міф про «третій Рим» і домінування росіян у світі став складовою ідеології «руского міра», яка залишається актуальною для сучасної політики рф.
Попри це, історична постать Івана Мазепи та його боротьба за незалежність залишаються символом опору для багатьох поколінь українців. Новий концепт експозиції музею має відображати не лише події одного дня 1709 року, а й ширший контекст розвитку української державності, ідеї мазепинства, укладення україно-шведського союзу, антимосковського повстання, появу політичної еміграції та вплив мазепинського руху на події ХХ століття і сучасної війни за незалежність України.
Очікується, що «Полтавська битва» залишиться важливою частиною виставки, водночас нова назва та концепція дозволять розширити історичну перспективу та підкреслити державотворчий потенціал Гетьманщини і національно-визвольний рух українців.