У Полтаві відбулася презентація книги «Генерал Кук. Біографія покоління УПА», автором якої є історик, колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Видання присвячене постаті останнього командира Української повстанської армії Василя Кука й охоплює життєпис цілого покоління борців за незалежність України.
Про це розповідає Poltava Today
Внесок у деколонізацію та топоніміку Полтавщини
Модератором просвітницького заходу став представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар. Він підкреслив, що книга не лише висвітлює особистість Кука, а й сприяє деколонізації суспільної свідомості та популяризації назв вулиць на честь діячів ОУН і УПА на Полтавщині. За останнє десятиліття в регіоні з’явився значний пласт вулиць, що носять імена Героїв ОУН, Української повстанської армії, майора Миколи Савченка, Націоналістів, Романа Шухевича, Степана Бандери, Кирила Осьмака, Катерини Мешко, Дмитра Білогуба, Івана Вовчука, Катерини Зарицької, Омеляна Суничука та інших борців за незалежність.
«Ця книга – ще одна цеглина в домовину російської пропаганди, це масштабна праця, що показує не лише життєвий шлях командира УПА Василя Кука, а й формує ширшу картину українського минулого та покоління, яке зберегло незламність попри всі переслідування. Розглядаю цю презентацію і як внесок у деколонізацію свідомості полтавців, у популяризацію назв вулиць на честь покоління ОУН і воїнів УПА, чимало з котрих фігурують у книзі «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Протягом останніх 10 років на Полтавщині з’явився потужний топонімічний пласт назв, які вшановують звитягу ОУН і УПА», – сказав модератор зібрання Олег Пустовгар.
Історична цінність біографії Василя Кука
Володимир В’ятрович під час презентації розповів, що працював над книгою багато років, починаючи зі знайомства з Василем Куком у 1995 році та записуючи його спогади з 2005-го. Автор отримав доступ до численних архівних матеріалів, зокрема до документів КДБ, що дозволило створити не просто збірку спогадів, а комплексне дослідження життя командира УПА. Через біографію Кука В’ятрович прагнув відобразити ключові події української історії ХХ століття — від світових воєн до боротьби за незалежність, періоду репресій, «відлиги», застою та відновлення державності.
Особливу увагу у книзі приділено не лише самому Василю Куку, а й його соратникам, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич та представники наступних поколінь, зокрема Василь Стус. Окремий акцент зроблено на спростуванні міфів про співпрацю Кука з комуністичним режимом. Документи КДБ підтверджують, що він залишався «невиправним націоналістом і фанатиком», якого радянським спецслужбам так і не вдалося зламати.
Автор зізнався, що найбільшим викликом під час написання книги був брак часу через депутатську діяльність і складну ситуацію в країні. Водночас війна стала поштовхом до завершення роботи, адже, за його словами, писати потрібно саме зараз, коли кожен день сповнений невизначеності.
В’ятрович переконаний, що біографії — це один із найцікавіших жанрів, через який можна глибше зрозуміти історію, мотиви вчинків людей та їхній вплив на події. Він намагався вписати життєпис Василя Кука у ширший контекст, аби читачі могли відчути, як життя одних героїв доповнює долі інших.
