У Полтаві активно обговорюють запровадження електронного квитка для громадського транспорту. Керівництво міста заявило, що до кінця 2025 року система має повністю запрацювати, проте на сьогодні залишаються суттєві перепони на шляху до реалізації проєкту.
Про це розповідає Poltava Today
Стан впровадження е-квитка: проблеми і перспективи
Під час останнього засідання виконкому Полтавської міської ради розглядали питання компенсації перевізникам за перевезення пільгових категорій громадян у вересні. Районна військова адміністрація отримала субвенцію у розмірі 457 тисяч гривень, ще 752 тисячі гривень спрямували перевізникам, які обслуговують приміські маршрути в межах громади. Загальна сума виплат склала приблизно 1,2 млн грн — на рівні попереднього місяця.
Розрахунок компенсацій базується на формулі, що враховує чисельність населення, відсоток пільговиків і частоту їхніх поїздок. Однак, наскільки ці розрахунки відповідають дійсності — сказати важко. Визначення точної кількості поїздок пільгових категорій можливе лише за наявності повноцінно працюючої системи е-квитка.
Під час засідання член виконкому Андріан Литовченко підняв питання щодо реального терміну запуску електронного квитка.
«Тепер це питання у Тараса Панасенка, правильно ж? Ви обіцяли до кінця року щось у нас запровадити з електронним квиточком. Бо на зараз це [компенсація за перевезення пільговиків] просто розподіл коштів. Просто фізичний розподіл з теоретичним підтвердженням. Дуже хочеться бачити факти на кінець року. Просто до кінця року залишилося зовсім не багато. А ми [дедлайн на] кінець року назначаємо просто так. На початку року назначаємо кінець року. Проєкт дуже затягується».
Секретар міської ради Катерина Ямщикова підтвердила, що питання запровадження е-квитка знаходиться під контролем і має бути виконане у заявлені терміни. Відтак до кінця року планується надрукувати та роздати транспортні картки для десятків тисяч пільговиків.
Технічні та фінансові аспекти запуску системи
Компанія «Фарго Сістемс», відповідальна за впровадження е-квитка, зазначає, що придбання валідаторів не є проблемою. Водночас поспішати з їх закупівлею не доцільно, оскільки частка безготівкових оплат у Полтаві наразі становить лише 18%. Стаціонарними валідаторами Mikroelektronika вже обладнали близько десяти тролейбусів і автобусів, а весь громадський транспорт має бути оснащений мобільними терміналами. Проте на практиці у багатьох маршрутках техніка часто не працює.
Оператор вважає, що подальша закупівля валідаторів буде недоцільною, доки рівень безготівкових оплат не зросте. Компанія отримує лише 7% комісії з безготівкових розрахунків, а з готівки — нічого. Для запуску системи необхідно, щоб міська рада виконала дві умови: виготовила соціальні картки та запровадила диференційований тариф.
За оцінками компанії, у Полтаві нараховується близько 130 тисяч пільговиків, включно з військовими. Виготовлення однієї персоніфікованої картки коштує 50-100 грн, а загальні витрати можуть становити близько 10 млн грн. Ці видатки планують розподіляти поетапно.
Важливим кроком для переходу на безготівкову оплату стане диференційований тариф: оплата карткою буде дешевшою, ніж готівкою. Це дозволить скоротити кількість кондукторів до 10 контролерів, а заощаджені кошти спрямувати на підвищення зарплат водіям. Зараз у тролейбусному депо водії отримують 20-23 тис. грн на місяць, а водії маршруток — від 2500 грн на день. Зарплатна складова суттєво зросла через дефіцит кадрів.
Останній графік упровадження передбачає, що у грудні 2025 року управління ЖКГ Полтавської міськради має провести публічну закупівлю електронних квитків «Соціальна карта полтавця». У березні 2026 року картки мають бути надруковані та роздані, а до вересня 2026 року система повинна запрацювати на повну потужність. Всі тролейбуси та автобуси мають бути оснащені стаціонарними валідаторами.
Проте без впровадження диференційованого тарифу реформувати транспортну систему неможливо. Попередні спроби запровадити цей тариф у 2022 році зазнали невдачі через появу нелегальних маршруток, які знизили ціну проїзду до 10 грн і зірвали процес. Після смерті підприємця Івана Іванова, що володів цими маршрутками, почався перерозподіл ринку. Найбільші перевізники — Юрій Лупаєнко та Михайло Костов — виступають за підвищення тарифів, однак стримування з боку міської влади залишається.
Причини гальмування впровадження нової системи можуть бути політичними — нинішнє керівництво уникає непопулярних рішень напередодні виборів, або економічними — збереження непрозорих готівкових розрахунків вигідне окремим посадовцям. Тим часом транспортна сфера залишається під контролем провладної частини фракції «Слуга народу».