У Полтаві лише 50% дев’ятикласників обирають продовжити навчання у 10–11 класах. Така тенденція спричинена як демографічною кризою, так і міграцією родин за кордон унаслідок війни, що призводить до зменшення загальної кількості школярів у місті.
Про це розповідає Poltava Today
Оптимізація мережі ліцеїв: проблеми та позиція батьків
Міська влада Полтави розглядає можливість скорочення кількості ліцеїв із 17 до 8, у зв’язку зі зменшенням числа старшокласників. Одним із закладів, що можуть втратити статус ліцею, є ліцей №6 — його планують понизити до гімназії. Такі наміри викликали занепокоєння серед батьків учнів, які дізналися про можливі зміни вже під час навчального року. Батьківська громада обурена браком офіційної інформації та наголошує на негативних наслідках такого рішення для учнів.
«Ми на комісії дізнаємося, що ліцей №6 хочуть перетворити на гімназію, і це — посеред навчального року. Всі планували закінчити тут 11-й клас і надалі навчатися саме в цьому закладі», — обурюється одна з матерів учня ліцею №6.
Батьки підкреслюють, що ліцей №6 входить до числа найкращих закладів міста за результатами Національного мультипредметного тесту, а навчальний заклад лише чотири роки тому отримав статус ліцею. Вони хвилюються, що учні після 9-го класу будуть змушені шукати інше місце для здобуття повної середньої освіти, що порушує усталені плани сімей.
Аргументи влади та подальші дії
Питання оптимізації обговорювали на засіданні гуманітарної депутатської комісії за участі батьків, представників департаменту освіти та депутатів міськради. Депутатка Маріанна Соліман вимагала пояснення від міської влади щодо причин скорочення мережі ліцеїв і механізму відбору учнів до 10-х класів. Уповноважений з прав людини Владислав Носенко розкритикував відсутність належної комунікації з громадою.
Начальниця міського департаменту освіти Жанна Каплоух зауважила, що наразі офіційних рішень стосовно ліцею №6 не прийнято — питання перебуває на етапі обговорення. Вона пояснила, що з 2021 по 2024 рік близько 60% дев’ятикласників продовжували навчання у старшій школі, проте у 2025 році цей показник знизився до 50%. Причинами є як вибір альтернативних освітніх шляхів, так і виїзд родин за межі України.
За прогнозами, у 2026 році кількість бажаючих навчатися у профільних 10-х класах може ще зменшитися. Утримання 17 ліцеїв стає фінансово невигідним через неповну наповнюваність класів та обмеженість ресурсів для забезпечення сучасної матеріально-технічної бази.
Жанна Каплоух навела приклад, що цього року модернізацію фінансували лише для одного академічного ліцею, який повністю відповідає вимогам профільної школи. Інші ліцеї мають середні класи, що ускладнює їхнє фінансування та переоснащення. Влада прагне, аби у кожному мікрорайоні залишався хоча б один ліцей, а не концентрувати старшу школу у центрі міста.
Керівництво департаменту освіти вже провело опитування учнів та педагогів ліцею №6 щодо якості профільного навчання, планується долучити до обговорення і батьків. Аналізують, чи зможе ліцей забезпечити якісну профільну освіту для всіх охочих. Крім того, директор ліцею №6 сам звернувся до департаменту з пропозицією розглянути можливість реорганізації навчального закладу, враховуючи матеріальні ресурси та територіальні особливості. Якщо рішення про зміну статусу буде ухвалено, процес реорганізації триватиме кілька років і не зачепить поточний навчальний рік.
Зміни до положення про ліцеї зараз готує Міністерство освіти і науки. Міська рада не впевнена, що всі 17 нинішніх ліцеїв відповідатимуть новим вимогам, тому розглядають різні сценарії оптимізації мережі.
Попри дискусії, жодних остаточних рішень щодо ліцею №6 не прийнято. Учні, які навчаються у 9-му класі цього закладу, гарантовано зможуть перейти до 10-го класу в рідній школі у 2025/2026 навчальному році. Надалі влада обіцяє вести діалог із батьківською спільнотою та адміністрацією щодо майбутнього закладу.
Варто зазначити, що демографічна ситуація у Полтаві продовжує погіршуватися: з 2022 по 2025 рік кількість дітей у дитсадках зменшилася майже на 4 тисячі, а школярів — на 3 тисячі. Навіть попри прийом переселенців із прифронтових територій, загальна тенденція залишається негативною. Це змушує міську владу переглядати підходи до формування мережі закладів освіти.