У Полтаві на вулиці Володимира В’язуна комунальні служби демонтували анотаційну дошку, яка прославляла військового діяча СРСР та совєтської росії Григорія Кагамлика. Демонтаж здійснено відповідно до чинних законів щодо засудження та заборони пропаганди російської імперської політики та деколонізації топонімії, а також згідно з нормами державної політики національної пам’яті українського народу.
Про це розповідає Poltava Today
Причини демонтажу та нова назва вулиці
Дошка на честь Кагамлика була визнана незаконною російсько-комуністичною символікою, її прибрали на прохання Андрія Гонтового — дядька загиблого українського захисника Володимира В’язуна, який загинув у січні 2024 року під час оборони країни від російської агресії. Демонтаж дошки став частиною процесу очищення публічного простору від символів тоталітарного минулого та відображає прагнення громади вшанувати справжніх героїв сучасної України.
Згідно із законами, забороняється використання у топоніміці імен осіб, що обіймали керівні посади у збройних формуваннях СРСР. Кагамлик Григорій Сергійович (1923–1943) був командиром роти протитанкових рушниць 47-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії, однак його діяльність не пов’язана з опором та вигнанням нацистів з території України. Назва вулиці на його честь глорифікувала СРСР і комуністичну партію, що суперечить сучасному баченню історичної пам’яті.
Вшанування пам’яті Володимира В’язуна
У липні 2024 року, на підставі подання Українського інституту національної пам’яті, вулицю у Полтаві перейменували на честь Володимира В’язуна. У січні 2025 року на фасаді будинку по вул. Європейська, 113-А (зі сторони вул. В’язуна) встановили нову інформаційно-анотаційну пам’ятну дошку, яка увічнює ім’я головного сержанта батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина — Володимира В’язуна, відомого під позивним «В’язь».
«Згідно із згаданими Законами незаконними є назви об’єктів топонімії, присвячені особам, які обіймали керівні посади в збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Кагамлик Григорій Сергійович (1923-1943). Командир роти протитанкових рушниць 47-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, нагороджений орденом Леніна. Кагамлик не пов’язаний безпосередньо з опором та вигнанням нацистів з території України, назва цього об’єкту топонімії глорифікувала СРСР та діяльність комуністичної партії. Тож у липні 2024 року розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації з ініціативи родичів та воїнів ЗСУ-побратимів Героя і за поданням Українського інституту національної пам’яті (УІНП) вулицю військового діяча СРСР Кагамлика у Полтаві перейменовано на честь Володимира В’язуна. У січні 2025 року по вул. Європейська, буд 113 „А“ (фасад житлової будівлі зі сторони вул. В’язуна) з’явилося нове місце пам’яті українського Героя з Полтави — інформаційно-анотаційна пам’ятна дошка. Вона позначає нову назву вулиці, яка увічнює воїна бригади ЗСУ „Карпатська січ“ Володимира В’язуна (позивний „В’язь“) — головного сержанта батальйону „Карпатська Січ“ імені Олега Куцина. На дошці розмістили QR-код, щоб перейшовши за посиланням, кожен охочий міг прочитати більше інформації про людину, на честь якої назвали вулицю», — розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Пам’ятна дошка містить QR-код, що дозволяє дізнатися більше про життя та подвиг Володимира В’язуна. Воїн народився 18 вересня 1994 року у Полтаві, тут створив сім’ю та виховував сина. Навчався у 24-й школі, після чого вступив до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
З 2015 по 2017 рік служив у ЗСУ за контрактом, а після початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року одразу став на захист країни. Володимир В’язун був головним сержантом другого штурмового взводу сотні «Білі демони» 49 окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ», активно брав участь у боях за звільнення українських територій, командував зведеними групами під час операцій у Кремінній та Тернах Донецької області, а також у боях за Макіївку Луганської області.
Володимир В’язун відзначався відвагою, патріотизмом та відповідальністю. За життя отримав численні нагороди, зокрема «Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ, відзнаку Ради національної безпеки і оборони України «Захиснику України», іменну холодну зброю від ОШБ «Карпатська Січ», нагрудний знак «Ветеран війни». Посмертно В’язун нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.