Полтава опинилася серед найгірших міст України за рівнем впровадження електронних сервісів. Згідно з результатами дослідження програми «Прозорі міста», місто набрало лише 27 балів зі 100 можливих, істотно відставши від таких міст, як Чернігів і Луцьк. Серед основних причин низьких показників — відсутність затвердженої програми інформатизації, недоступність мобільного застосунку ePoltava, застаріла інформація на порталі відкритих даних та нестача ключових електронних послуг у сферах безпеки, соціального захисту і медицини.
Про це розповідає Poltava Today
Головні проблеми впровадження цифрових сервісів у Полтаві
Програма «Прозорі міста», яку впроваджує громадська антикорупційна організація Transparency International Ukraine, у 2025 році змінила підхід до оцінювання прозорості муніципальної влади. Замість класичного рейтингу прозорості експерти аналізували готовність міст до європейської інтеграції, зокрема у сфері електронних сервісів. У пілотному дослідженні взяли участь 10 обласних центрів та Київ. Полтава отримала лише 27 балів, у той час як Київ — 70, Львів — 63, а Харків — 58.
Експерти вказують на системну кризу цифровізації у Полтаві. Відсутність затвердженої Програми інформатизації призвела до хаотичності процесів у сфері цифрового розвитку громади. Міська рада не має актуального стратегічного документа на 2025 рік, а більшість електронних сервісів існують лише формально або давно втратили актуальність.
“Аналіз показує системну кризу: більшість електронних сервісів або існують лише на папері, або давно втратили актуальність, а комунікація з мешканцями застрягла в минулому десятилітті”.
На офіційному сайті міськради досі немає окремого розділу з усіма електронними сервісами, тож мешканцям доводиться самостійно шукати потрібні послуги по різних сторінках. Портал відкритих даних також втратив актуальність: найсвіжіші статистичні дашборди датуються ще 2023 роком. Амбітний колись застосунок ePoltava (Poltava Smart City) припинив роботу через юридичні проблеми та нестачу фінансування — станом на сьогодні у містян немає єдиного міського застосунку для Android чи iOS, а альтернативи не запропоновано.
Особливо критичною є ситуація у сферах:
- Безпеки: Відсутні інтерактивні мапи захисних споруд цивільного захисту та мапи доступності для людей з інвалідністю.
- Медицини: Не виконуються вимоги щодо прозорості медичних закупівель, мешканці не можуть дізнатися про наявність ліків чи обладнання у лікарнях, відсутній онлайн-запис до лікаря.
- Соціального захисту: Не існує онлайн-запису до управлінь соцзахисту, немає переліку соціальних послуг для дистанційного замовлення, не забезпечено навігацію на державні сервіси Міністерства соціальної політики.
- ЖКГ та енергоефективності: Місто не публікує даних щодо енергоменеджменту та енергомоніторингу бюджетних установ.
Які сервіси працюють у Полтаві
Попри загальний негатив, у Полтаві залишаються працюючі сервіси, переважно на базі загальнонаціональних платформ або окремих муніципальних ініціатив. Найбільш цифровізованою є транспортна сфера: у місті функціонує система онлайн-відстеження транспорту, запроваджено безготівкову оплату та транспортні картки. Також батьки можуть онлайн записати дітей до дитсадків і шкіл, а через ЦНАП можливо скористатися електронним записом та оцінити якість адмінпослуг. Мешканці мають доступ до електронних петицій, мапи сміттєвих майданчиків та сервісу перевірки паркувальних штрафів.
Водночас Полтава демонструє мінімальний набір цифрових сервісів, поступаючись комплексністю, актуальністю даних та зручністю користування навіть містам прифронтових зон. Відсутність стратегії розвитку цифрової інфраструктури та «заморожені» проєкти не дають місту змоги піднятися у рейтингу впровадження електронних послуг.