З 1 листопада 2025 року у Польщі набудуть чинності нові правила проживання для українських біженців у центрах колективного розміщення. Відтепер прихистки безкоштовно надаватимуть лише вразливим категоріям – пенсіонерам, вагітним жінкам, людям з інвалідністю та дітям. Решта українців повинні будуть або самостійно знаходити житло, або оплачувати повну вартість проживання у прихистках.
Про це розповідає Poltava Today
Нові умови для проживання та скорочення кількості шелтерів
Майже за три роки після початку повномасштабної війни в Україні у Польщі, за словами Надзвичайного і Повноважного посла України Василя Боднара, перебуває понад два мільйони українців, із яких близько мільйона – біженці. Велика частина цих людей мешкає у прихистках, однак ситуація змінюється: згідно з рішенням Ради міністрів Польщі, центри колективного розміщення від листопада надаватимуть притулок лише захищеним категоріям, а кількість прихистків може скоротитися на 70–80%.
Як зазначає речник польського уряду Адам Шлапака, уряд вважає, що настав час поступово згортати підтримку у вигляді безкоштовного проживання. Раніше українські біженці могли безкоштовно жити у центрах перші 120 днів, після чого платили половину вартості, але не більше 40 злотих на добу. Зараз же залишаться лише дві опції: або людина належить до вразливої категорії й продовжує жити безкоштовно, або сплачує повну вартість проживання.
Виклики для переселенців та реакція громадських організацій
Голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля наголошує: кількість прихистків вже значно зменшилась – з 920 на кінець 2024 року до 824 у червні 2025-го, де мешкало понад 26 тисяч українців. Причиною скорочення є як адаптація частини біженців, так і поступове закриття шелтерів, що нерідко пов’язано з фінансовими труднощами адміністрацій, які прагнуть повернутися до попередньої діяльності.
Зозуля також відзначає, що укрупнення прихистків і скорочення кількості осередків можуть призвести до того, що багато людей опиняться на вулиці, особливо ті, хто не входить до категорії захищених. За його словами, деякі воєводства вже зараз мають плани залишити лише 20–30% прихистків, а решту закрити, пропонуючи переселенцям переїжджати без детального плану допомоги чи консультацій.
«Тут одразу казали: будинок під знесення, ремонтувати його не будуть. Влаштовують умови – добре, не влаштовують – шукайте інше місце. Нові закони мають бути, що буде далі – не знаю», – розповідає Ніна Зазулиста, яка після початку повномасштабної війни знайшла прихисток у Польщі.
Оновлене законодавство також передбачає закриття прихистків, у яких мешкає менше 20 осіб, а адміністрації таких установ часто самі сигналізують про бажання припинити роботу або повернутися до готельного чи хостельного бізнесу.
Водночас для близько шести тисяч українців, які не належать до захищених категорій, у Польщі запроваджується спеціальна програма «Разом до незалежності». Вона надасть субсидії на оренду житла, оплату курсів польської мови чи водіння та підтримку для тих, хто планує відкрити власну справу.
Посол Василь Боднар підкреслює, що зміни в законодавстві не мають на меті видворення українців з Польщі. Польське законодавство приводиться у відповідність до рішення Європейської комісії, яка продовжила тимчасовий захист для українських біженців до березня 2027 року. За підрахунками, українці щороку забезпечують Польщі близько 2,7% ВВП, що становить приблизно 22 мільярди євро.
Громадські організації уважно стежитимуть за реалізацією нових правил і сподіваються на підтримку українських дипломатичних установ для захисту прав переселенців, які можуть опинитися без житла через раптове закриття прихистків.