Подарунки Поліщука в школах: суд не вбачає прихованої агітації, але є питання закону

Подарунки Поліщука в школах: суд не вбачає прихованої агітації, але є питання закону

Подільський районний суд Полтави закрив провадження щодо адміністративної справи проти керівника КП «Полтава‑Сервіс» і депутата міської ради Дениса Поліщука, якому поліція інкримінувала приховану передвиборчу агітацію в комунальних навчальних закладах. Суддя вирішила, що поліція не довела наявності агітації, але не розглянула комплексно правові обмеження щодо залучення дітей до політичних заходів

Про це розповідає Poltava Today

Хронологія подій і аргументи сторін

За протоколом поліції від 30 грудня 2025 року, інциденти мали місце 5 грудня: Поліщук нібито роздавав учням у ЗОШ №37 та гімназії №17 пакети зі солодощами, на яких було надруковане його прізвище. На цій підставі складено адмінматеріали за порушення обмежень передвиборчої агітації.

Захист заявив, що дії політика були запрошеними: адвокат наголосив, що депутат отримав запрошення від директора ліцею №17 «Інтелект» Олени Голтвяниці та від батьківського комітету ЗОШ №37 на святкові заходи. За словами адвоката, Поліщук придбав подарунки та роздав їх без агітаційних надписів, тобто це була благодійна ініціатива, а не передвиборча агiтацiя. Також захист вказував, що виборчий процес офіційно не розпочався і Поліщук не має статусу кандидата.

Суд погодився з позицією захисту: відсутність офіційного статусу кандидата та початку виборчого процесу, на думку судді, унеможливлює кваліфікацію дій як порушення правил агітації, а сам факт вручення подарунків було оцінено як благодійність.

Нормативні обмеження та суспільна реакція

Водночас судове рішення залишило поза фокусом одне з ключових обмежень виборчого законодавства — заборону на використання неповнолітніх у політичних цілях. Надання подарунків від депутата з оприлюдненням фото- та відеофіксації та подальшим поширенням матеріалів у соцмережах може розглядатися як форма піару за участі дітей і створення репутаційної вигоди для політика.

Денис Поліщук є депутатом від політичної партії «За Майбутнє». У статті 31 Закону України “Про освіту” закріплено, що директорам шкіл, ліцеїв та гімназій заборонено залучати учнів і педагогів до заходів, організованих політиками, якщо такі заходи не передбачені освітньою програмою — це частина принципу політичної незалежності освіти.

Керівник Полтавської обласної прокуратури Євген Гладій під час пресконференції 25 грудня підтвердив, що використання шкільних заходів для промоції політика суперечить законам про освіту. Попри це, після набрання постановою суду законної сили Поліщук оприлюднив відеозвернення, у якому звинуватив “Полтавщину” у «замовних статтях» та критиці як «провокаційної» й «неперевіреної інформації», а також закликав журналістів публічно вибачитися.

Редакція відмовилася вибачатися за висвітлення факту можливого порушення Закону України “Про освіту” у навчальних закладах під час новорічної акції Поліщука.

У міській раді питання прихованої політичної агітації в школах обговорювали публічно: під час виконкому 23 грудня член виконкому Андріан Литовченко поцікавився, чи заборонена політична агітація у полтавських школах, а заступниця міського голови з питань освіти Леся Марталішвілі порадила звертатися до поліції. Одночасно в соцмережах вона позитивно відгукнулась про дії депутата, зазначивши, що Поліщук «гріє цей світ»

Крім того, підтримку роздачі пакетів із прізвищем Поліщука висловили інші посадовці: заступниця голови Шевченківської райради Олена Андросова, заступник начальника Інспекції з контролю за благоустроєм Віктор Булат та заступниця начальника управління з питань персоналу та організаційної роботи міської ради Світлана Бондарєва.

Редакція звернулася із запитами до Головного управління Національної поліції та обласної прокуратури за роз’ясненнями щодо правової кваліфікації дій депутата та можливих подальших кроків правоохоронців.

У підсумку слід відзначити, що коли «благодійність» супроводжується маркуванням пакунків прізвищем політика та поширенням піар‑відео, суспільно важлива філантропія перетворюється на інструмент політичного маркетингу, де неповнолітні можуть опинятися у ролі засобу впливу на виборців.