12 травня 2025 року на сімдесят першому році життя помер видатний хірург, педагог і науковець, професор кафедри хірургії № 3 Полтавського державного медичного університету, доктор медичних наук Олексій Вікторович Лігоненко.
Про це розповідає Poltava Today
Олексій Вікторович зробив значний внесок у розвиток університету, обіймаючи посаду завідувача кафедри загальної хірургії з 1998 року. Він був активним членом Вченої ради університету, а також спеціалізованих рад НМАПО і редколегій кількох наукових журналів, таких як «Хірургія України», «Український журнал хірургії» та «Актуальні проблеми сучасної медицини». Як голова Асоціації хірургів Полтавщини та член правління Асоціації хірургів України, він також входив до складу Європейської асоціації лапароскопічних хірургів.
Життєвий шлях та наукова діяльність
Олексій Вікторович народився 10 лютого 1955 року в місті Дніпропетровськ. Свою освіту він розпочав у Полтаві, закінчивши середню школу № 10 у 1972 році, після чого вступив до медичного факультету Полтавського медичного стоматологічного інституту, який закінчив у 1978 році. Після роботи лікарем-хірургом у 1-й міській лікарні Полтави, він служив у лавах Радянської Армії. Після демобілізації продовжив кар’єру як хірург, поступив до аспірантури у 1986 році та достроково захистив кандидатську дисертацію у 1989 році на тему «Обгрунтування меж некрозу при виконанні резекції підшлункової залози при гострому деструктивному панкреатиті».
У 1991 році Олексій Лігоненко став доцентом кафедри загальної хірургії, з 1993 року працював старшим науковим співробітником, а у 1997 році захистив докторську дисертацію. Професорське звання отримав у 2001 році. За його спиною залишилися 270 наукових праць, 7 навчальних посібників, 3 монографії та 4 підручники з загальної хірургії, а також 12 патентів на винаходи.
Спадщина та пам’ять
Олексій Вікторович був засновником Асоціації хірургів Полтавщини та організатором семи Всеукраїнських міжнародних хірургічних конференцій, відомих як Скліфосовські читання. Протягом своєї кар’єри він став прикладом для багатьох, користуючись повагою серед колег та студентів.
«Передчасна смерть Лігоненка Олексія Вікторовича є непоправною втратою для кафедри та університету».
Олексій Вікторович залишиться в пам’яті всіх як добрий, чуйний і мудрий наставник. Його внесок у медицину та навчання молодих спеціалістів неоціненний. Вічна пам’ять видатному ученому та людині, що залишила слід у серцях оточуючих.