У Брюсселі презентували результати масштабного дослідження EUI–YouGov, що дозволяє оцінити рівень європейської солідарності у питаннях оборони, підтримки України та готовності громадян до дій у разі військової агресії.
Про це розповідає Poltava Today
Дослідження, проведене у 22 країнах Європи, включало близько 30 тисяч респондентів. Опитування вивчали, наскільки жителі різних держав готові захищати інші країни у випадку нападу, надавати гуманітарну допомогу, приймати біженців, миритися з підвищенням цін на енергоносії та чи підтримують ідею надсилання військ в Україну.
Які країни європейці готові захищати
Ще до початку широкомасштабної агресії росії, у 2020–2021 роках, рівень готовності захищати різні країни-члени НАТО суттєво відрізнявся. Лідерами за підтримкою були Норвегія (майже 60%), Греція та Латвія (близько 45–50%). Для Румунії й Албанії цей показник становив приблизно третину опитаних, а для Туреччини – лише 20%.
Після вторгнення росії в Україну до списку додали Фінляндію та Україну. Більше половини опитаних висловили готовність захищати Фінляндію, а Україна отримала 43% підтримки – це високий показник для держави, яка не є членом ЄС чи НАТО.
Це доволі цікавий результат – 40% європейців заявляють, що вони готові захищати Україну
Професорка Європейського університетського інституту Дітлінд Штолле зазначає, що таке формулювання означає більше, ніж просто постачання зброї. Однак на практиці, коли йдеться про реальне відправлення військ в Україну, підтримка значно знижується: погоджуються лише близько третини респондентів, причому найвищий рівень – у Польщі та країнах Балтії (40–45%), у Західній Європі – переважно 25–30%.
Динаміка підтримки та фактори зниження
За три роки війни спостерігається помітне зниження бажання надавати прихисток українцям: у Польщі та Румунії підтримка цього питання впала на 30%, у Німеччині – на 22%, в Угорщині та Греції – на 18%, у Франції – на 17%. У скандинавських країнах (Швеція, Данія) рівень підтримки залишився майже незмінним. Загалом по Європі підтримка прийому біженців знизилась у середньому на 13%, але залишається на досить високому рівні – близько 70%.
Професорка Штолле пояснює різке падіння підтримки у Польщі «перевтомою від солідарності»: країна з перших днів війни активно допомагала українцям, але з часом відчула перенавантаження. У Румунії причиною стала складна політична ситуація та суперечливі настрої щодо відносин з Україною.
У Франції, Німеччині та Італії підтримка знизилась за окремими питаннями на 10–15 пунктів. Серед причин – інфляція, енергетична криза, зростання впливу праворадикальних сил. Водночас уряди цих країн часто залишаються більш проукраїнськими, ніж суспільство, що іноді призводить до політичної нестабільності.
У Болгарії підтримка України була низькою від початку і залишається такою: надання озброєнь підтримують 20%, за пришвидшений вступ України до ЄС виступає менше третини. Болгарське суспільство розділене між проєвропейським та проросійським таборами, а вплив російської дезінформації відчутний особливо сильно.
На відміну від цього, у Данії, Швеції та Фінляндії рівень солідарності з Україною залишається найвищим і майже не змінюється з 2022 року. Загалом, як для четвертого року повномасштабного вторгнення, експерти вважають рівень підтримки України в Європі надзвичайно високим.
Готовність до зростання оборонних витрат і створення європейської армії
Попри війну, лише 30–35% європейців вважають, що їхня країна витрачає на оборону замало – цей показник майже не змінився з 2018 року, навіть у тих державах, які межують із росією. Водночас 60% респондентів підтримують створення спільної європейської армії, яку вважають більш ефективною для захисту та встановлення миру, зокрема в Україні.
Однак, як підкреслює професорка Штолле, між бажанням мати сильну європейську армію та готовністю збільшувати оборонний бюджет спостерігається певний дисбаланс. Європейці неохоче підтримують зростання військових витрат навіть за умов тривалої війни у регіоні.
Повні результати дослідження EUI–YouGov мають бути оприлюднені до кінця жовтня 2025 року.