24 січня 1925 року на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині народився Петро Ротач — видатний поет, письменник, літературознавець, енциклопедист та перекладач. Його літературні псевдоніми — Петро Самотній, Пет. Ро, П. Петрович та інші. Ротач був членом Національної спілки письменників України з 1992 року, почесним членом Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка з 1998 року, а також лауреатом престижної премії імені Симона Петлюри. Ювілей видатного діяча української національної культури відзначається на державному рівні за ініціативи Українського інституту національної пам’яті.
Про це розповідає Poltava Today
Ранні роки та вплив родини
Петро Ротач виріс у селянській родині, де його мати була неписьменною, а батько, який закінчив церковноприходську школу, виховував дітей на історичних книжках та творах Тараса Шевченка. Саме батькова любов до України та літератури вплинула на Ротача, який згодом досліджуватиме спадщину Шевченка і його зв’язки з Полтавщиною. З 1940 року Петро почав друкуватися в районній газеті, демонструючи свій літературний талант.
Творчий шлях та досягнення
Петро Ротач зазнав значних перешкод у творчій діяльності через систему радянської репресії. Після того, як його родину розкуркулили, він потрапив як остарбайтер до Німеччини, де налагодив зв’язки з українським патріотичним рухом. Після війни повернувся в Україну та потрапив під пильний нагляд КГБ. Попри це, він продовжував свою літературну діяльність, публікуючи свої роботи в українських та закордонних виданнях.
Серед його значних праць — бібліографічний словник «Літературна…», що містить 577 статей про репресованих земляків-письменників. Його вірші та оповідання про голод в Україні публікувалися в журналах та газетах, незважаючи на заборони. У 1963-1988 роках він активно співпрацював з українськими виданнями Польщі, публікуючи близько 100 літературно-критичних матеріалів.
Ротач вважав своєю основною працею «Полтавську Шевченкіану», де зібрав відомості про перебування Тараса Шевченка в Полтавській губернії. Ця праця отримала визнання у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» і стала важливим внеском у вивчення української культури.
Петро Ротач помер 13 червня 2007 року. У 2009 році на фасаді будинку в Полтаві, де він жив 45 років, була встановлена пам’ятна дошка. У 2018 році було засновано премію Полтавської обласної ради імені Петра Ротача, що стало визнанням його внеску в українську культуру.