Під час чергового засідання Полтавського міськвиконкому заступник директора АТ «Полтаваобленерго» Юрій Яремченко розкрив технічні причини та організаційні обмеження, через які в місті виникають тривалі відключення електроенергії та нестача оперативної інформації для мешканців. Представники влади і енергетики наголошували на складності балансування мереж і необхідності пріоритетного розподілу живлення для критичних об’єктів
Про це розповідає Poltava Today
Юрій Яремченко: У зв’язку не тільки з введенням графіків погодинних відключень чи проблем в наших мережах, а й з тим, що на сьогоднішній день генерація фактично не може забезпечити потреб. Параметри якості електричної енергії, які надходять в мережі «Полтаваобленерго», не дозволяють навіть автоматиці подавати енергію в мережі розподільчі.
Чому не вистачає генерації і як це впливає на мережу
Яремченко пояснив, що дефіцит енергії має системний характер: проблеми з передачею від «Укренерго» у Миргородському та Кременчуцькому енерговузлах, виведення з ладу або обмежена робота маневреної теплогідрогенерації, а також обмежена маневреність атомної генерації змушують застосовувати погодинні графіки та аварійні відключення. Через це мережі працюють у вузьких режимах, а автоматика часто не допускає передачі нестабільної або заниженої напруги на розподільчі лінії, щоб не спричиняти додаткових пошкоджень обладнання споживачів.
Як наслідок, підвищується кількість скарг від мешканців: «в тих є світло, в цих нема світла». Проте енергетики наголосили, що вирішення таких проблем потребує часу, значних технічних робіт та фінансування.
Черговість підключень, критична інфраструктура та технічні обмеження
Визначення черговості підключень здійснюється диспетчерами «Укренерго» у координації з обленерго, яке виступає оператором системи розподілу. Обленерго та «Укренерго» не виробляють енергію, вони лише транспортують її від генерації до споживачів, тому їхні можливості обмежені тим, що фактично доступне в енергосистемі.
Представники компанії та міської влади обговорювали необхідність виокремлення критичних об’єктів (лікарні, водоканал, котельні, насосні станції та інші підприємства життєзабезпечення) на окремі лінії. Уже частково таке рішення було реалізоване для деяких великих об’єктів Полтававодоканалу, але роботи з перепідключення зупинялися і потребують продовження.
Практична реалізація перепідключень часто ускладнена інфраструктурними перешкодами: прикладом називали підземні кабелі та розташування підстанцій, коли для зміни схеми живлення доведеться проводити масштабні земляні роботи або змінювати мережі в густонаселених масивах. Це значні витрати і тривалі роботи, до яких треба готуватися заздалегідь.
У виступах також прозвучало попередження про ризик «сценарію, коли світла не буде ні в кого»: при невиваженому перепідключенні будинків і перевантаженні ліній можливе повне обесточення мережі, а не точкові відключення. Крім технічної сторони, на процес впливає й людський фактор: багато операцій виконуються вручну, а резерв персоналу обмежений.
Ще одна проблема — зношеність і пошкодження проводки в мережах та у внутрішньобудинкових проводках: при самовільних підключеннях і порушенні техрегламентів зростає ризик аварій, які призводять до локальних та масових відключень.
Як тимчасовий і довгостроковий механізм зниження ризиків обговорювались заходи самообмеження споживання для ОСББ, ЖЕО та підприємств, а також адміністративні рішення щодо вимкнення освітлення в будинках, що постійно залишаються під напругою, щоб знизити супутні навантаження на критичні лінії.
Для підвищення автономності критичних котелень і насосних станцій було розглянуто декілька варіантів енергопідсилення. Із запланованих рішень — перехід від дизельних до газопоршневих генераторів, що мають кращі показники для тривалих відключень. Фінансова підтримка з боку депутатського корпусу Полтавської міської ради дозволить забезпечити вивільнення близько 10 МВт від дев’яти котелень, що суттєво зменшить навантаження на мережу.
У підсумку представники обленерго закликали до координації дій міської влади, обласної адміністрації та депутатів для системної перебудови живлення критичної інфраструктури, що дозволить ефективніше балансувати енергосистему та зменшити кількість соціально чутливих аварійних ситуацій.