У 2023 році Полтава та інші населені пункти Полтавщини відзначили 180-річчя з моменту створення Кирило-Мефодіївського братства низкою змін у топонімії регіону. В рамках деколонізації та згідно із законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», вулиці, що раніше були названі на честь діячів російської імперії, отримали імена видатних українських діячів, пов’язаних із братством.
Про це розповідає Poltava Today
Історія Кирило-Мефодіївського братства та його вплив
Кирило-Мефодіївське братство — таємна українська політична організація, що діяла у Києві з грудня 1845 по березень 1847 року. До її складу входили Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Савич, Опанас Маркович, Іван Посяда та інші видатні українці. Метою братства була боротьба проти російського царизму, скасування кріпосного права, утвердження демократичних прав і свобод, а також розвиток освіти і культури на принципах рівності та суверенності слов’янських народів під керівництвом України.
«Молоді патріоти згуртувалися довкола великого задуму — «видвинути рідну мову і націю з духовного занепаду, а українського кріпака з неволі духовної і соціальної»», — згадував Пантелеймон Куліш про цю українську таємну політичну організацію, яка діяла у Києві протягом грудня 1845 — березня 1847 рр.
Після викриття братства у березні 1847 року його учасників заарештували, а Тараса Шевченка відправили до Оренбурзького корпусу із забороною писати і малювати. Тим не менш, ідеї братчиків мали значний вплив на розвиток українського визвольного руху, освіти та культури.
Нові назви вулиць на честь членів братства
- Кирило-Мефодіївська вулиця у Полтаві — у 2023 році вулицю Декабристів було перейменовано на честь братства, підкреслюючи відданість ідеям української державності.
- Вулиця Миколи Костомарова у Полтаві — історик, письменник, ідеолог слов’янського відродження, автор програмного документа братства «Книга буття українського народу». Після амністії Костомаров став професором історії, був співорганізатором часопису «Основа» і журналу «Киевская старина», а також сприяв виданню першого посмертного видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
- Вулиця Миколи Савича у селі Середняки — учасник братства, випускник Харківського університету, який активно виступав за скасування кріпацтва. Після викриття організації був заарештований і засланий під нагляд поліції. Пізніше проживав в Одесі, працював публіцистом і брав участь у громадському житті міста.
- Вулиця Опанаса Марковича у Гребінці — фольклорист і етнограф, зібрав величезну кількість народних пісень, приказок, загадок. Після заслання активно займався культурницькою діяльністю та підтримував розвиток української літератури.
- Вулиця Івана Посяди у Зінькові — видатний педагог, громадський діяч, член радикально-демократичного крила братства. Після заслання навчався у європейських університетах, а згодом став відомим педагогом-новатором.
- Вулиця Родини Пильчикових у Полтаві — Дмитро Пильчиков був активним учасником національного руху, ініціатором створення народних шкіл, бібліотек, театру та інших громадських інституцій у Полтаві. Брав участь у створенні товариства ім. Т. Шевченка у Львові.
- Вулиці Пантелеймона Куліша у Полтаві та селі Заріг — автор першої фонетичної абетки для української мови, перекладач Біблії, упорядник та видавець низки важливих для української культури творів і підручників. Його діяльність була тісно пов’язана із селом Заріг, де він проживав і працював над розвитком української літератури та освіти.
Діячі Кирило-Мефодіївського братства залишили вагомий слід в історії української культури, науки та громадського руху. Їхні імена, увічнені у назвах вулиць Полтавщини, нині слугують нагадуванням про важливість ідей незалежності, освіти та духовного відродження, які вони відстоювали.
