Микола Семенович Міщенко, видатний український діяч та довголітній голова Фундації Українського ґеноциду в США, відійшов у Вічність у Чикаго. Це сталося у березні 2025 року, коли куратор Українського Національного музею в Чикаго, пані Марія Климчак, сповістила українську спільноту про цю велику втрату.
Про це розповідає Poltava Today
Спогади про великого Українця
«Найважче сприймати і повірити, що відійшов у кращі світи Великий Українець, мудрий і добрий батько для усіх, хто мав щастя бути поруч з ним. Тут, під чужим небом, багато років я почувала себе улюбленою дитиною, завжди захищеною плечами велетня», – згадує пані Марія.
Микола Міщенко був активним учасником культурного та громадського життя української діаспори. Він багато років працював над упорядкуванням архівів Українського Національного музею та ініціював створення виставки пам’яті жертв ґеноциду Голодомору. Його зусилля дозволили американським школам в штаті Іллінойс включити вивчення Голодомору до навчального процесу.
Життєвий шлях та спадщина
Народившись 24 грудня 1934 року в Полтавському селі Монастирські Будища, Микола Міщенко, разом із родиною, покинув рідне село під час Другої світової війни. Після війни родина потрапила до табору біженців в Австрії, а згодом оселилася в Бразилії. Тут Микола став активним членом української громади, зокрема, обіймав важливі посади в товаристві «Соборність».
У 1958 році він переїхав до США, де зробив значний внесок у розвиток української культури та історичної пам’яті. Микола Міщенко був одним із засновників Фундації українського ґеноциду, яка бореться за визнання Голодомору як геноциду українського народу. Його активна діяльність включала співпрацю з різними організаціями, спрямованими на вивчення та увічнення пам’яті жертв ґеноциду.
«Мене тягло туди, де я народився. Я завжди намагався пам’ятати про своє минуле і боротися за визнання трагедії українського народу», – зазначав Микола Міщенко.
Ця трагедія та його внесок у її вивчення залишаться в пам’яті української спільноти. Микола Міщенко залишив по собі добру пам’ять, а його спадщина буде жити далі в серцях тих, хто його знав.
«Микола вніс великий вклад та довгі роки присвятив Голодомору. Царство небесне покійному Миколаєві!»