Оновлення торговельної угоди між Європейським Союзом і Україною стало сигналом про посилення аграрного лобі в ЄС та ускладнення шляху до членства для України, яка переживає наслідки війни. Докладніше про зміни у домовленостях та їх наслідки для української економіки.
Про це розповідає Poltava Today
Що змінює нова торгова угода для України?
Попередньо погоджена в червні оновлена угода між Києвом і Брюсселем отримала конкретну пропозицію від Єврокомісії. Очікується, що її затвердять країни-члени ЄС на початку вересня після завершення літніх відпусток. По суті, це оновлення Угоди про асоціацію 2014 року та розділу про вільну торгівлю, який діє з 2016 року.
У 2021 році Україна подала запит на перегляд угоди з метою збільшення експортних квот, але початок повномасштабної війни рф у лютому 2022 року призупинив переговори. Щоб підтримати Україну, ЄС запровадив Автономні торговельні заходи (АТЗ), які дозволяли безмитний експорт українських товарів до ЄС і діяли до червня 2024 року.
АТЗ стали для України важливим джерелом доходу та альтернативним маршрутом для експорту сільськогосподарської продукції після блокування Чорноморських шляхів кремлем. Водночас, європейські фермери, особливо з Польщі, Угорщини та Румунії, висловлювали невдоволення через наплив дешевої української продукції, яка створює конкуренцію на їхніх ринках. Це призвело до протестів і блокування кордонів.
У відповідь на політичний тиск аграрних кіл, Єврокомісія була змушена змінити умови АТЗ та запровадити захисні механізми, що обмежують імпорт певних українських товарів при досягненні визначених обсягів.
Вплив аграрного лобі та нові умови для українського експорту
Оновлена угода яскраво демонструє вплив аграрного лобі ЄС. У документі зазначено, що більшість звернень під час консультацій надходили від агропродовольчих асоціацій та компаній, які закликали не надто збільшувати ринковий доступ для українських товарів через негативний досвід від роботи АТЗ.
«Більшість звернень від зацікавлених сторін в агропродовольчому секторі ЄС закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ».
Київ сподівався, що нова угода наблизиться до умов АТЗ, але фермери ЄС відстояли свої позиції. Україна отримала необмежений доступ для експорту грибів, виноградного соку, перероблених молочних продуктів, йогуртів та кефірів, а також збільшені квоти на цукор, м’ясо птиці, яйця, пшеницю, кукурудзу та мед. Водночас, квоти на яловичину, свинину та баранину залишилися обмеженими, що є вигідним для фермерів ЄС, але обмежує надходження для України.
Нові вимоги та перспективи для України
Угода посилює механізм екстреної зупинки імпорту: тепер достатньо звернення однієї країни до Єврокомісії, щоб призупинити ввезення українських товарів у разі різкого зростання обсягів. Найбільш вагомою поступкою для України стало зобов’язання поступово гармонізувати свої харчові та санітарні стандарти з європейськими. Впровадження цих норм стартує вже цього року, а повна імплементація очікується до кінця 2028 року. Україна має щорічно звітувати про законодавчі зміни у цій сфері.
Багато європейських зацікавлених сторін наполягають на поступовому зближенні стандартів та впровадженні жорстких захисних заходів. Більшість виступає проти подальшої лібералізації торгівлі до виконання Україною цих вимог.
Для українського агросектору ці реформи стануть дорогими й складними, особливо з огляду на відсутність доступу до сільськогосподарських фондів ЄС. Україна, попри статус кандидата, навряд чи зможе приєднатися до ЄС раніше 2028 року. Крім того, наразі шлях Києва до членства блокує Угорщина через питання угорської меншини, але більшість європейських чиновників вважають, що саме аграрні інтереси гальмують вступ України. Оскільки на сільське господарство спрямовується понад 300 мільярдів євро (25% бюджету ЄС), фермери ЄС не бажають втрачати ці кошти на користь українських конкурентів найближчим часом.