Коли почалася повномасштабна війна, Олексій Бакі перебував у Польщі, проте у березні 2022 року повернувся до України. Він одразу ж вступив до лав Національної гвардії та отримав позивний Бакі. Спочатку служив у піхоті, але згодом разом з бойовими побратимами вирішив знайти нове покликання в безпілотній авіації.
Про це розповідає Poltava Today
Створення колективу та розвиток безпілотників
«Ми були в піхоті, але потім створили невеликий колектив — чотири людини. Почали самостійно розвивати тему БпЛА у своєму підрозділі», — згадує Олексій. Спочатку вони працювали з розвідувальними дронами, для навчання яких вистачало одного-двох днів. Проте ударні дрони вимагали іншого підходу, адже тут важливі не лише навички пілотування, а й технічне розуміння, робота з вибухівкою та тактичне мислення. «Навчання тривало місяць або й більше», — зазначає він.
Олексій брав участь у бойових діях на Харківському, Запорізькому, Донецькому та Луганському напрямках, але найважчою була місія у Бахмуті. «Ми пробули там три місяці. Це був мій перший серйозний бойовий вихід і водночас найважчий. Бої не припинялися ні вдень, ні вночі. Противник тиснув постійно: артилерія, дрони, штурмові групи. Втрати, поранення, контузії — щодня», — розповідає Бакі. Їхній підрозділ не просто виконував завдання, вони боролися за виживання.
У Бахмуті стало зрозуміло, що безпілотна авіація є майбутнім війни. «Що більше ми їх знищимо, тим швидше настане мир», — впевнений Олексій. Він пам’ятає момент, коли вперше знищив ціль ударним дроном. «Це була найкраща робота у світі», — зізнається він.
Позитивний дух та підготовка до бойових дій
Попри війну, в підрозділі БпЛА «Каспер», де служить Олексій, намагаються підтримувати позитивну атмосферу. «Ми не просто військовослужбовці, ми друзі, які роблять спільну справу», — говорить він. Перед виконанням завдань у нього немає жодних талісманів чи ритуалів. Лише ретельна перевірка техніки, планування та концентрація. «Треба бути готовим до всього і не забути підготувати найголовніше: засоби ураження, технічне обладнання, зв’язок», — підкреслює Олексій.
Зараз він перебуває на короткій ротації з передової, але залишатися в тилу не хоче. «Чекаю, коли повернуся до хлопців. Там моя робота», — зазначає він. Іноді виходить у місто, щоб побачитися з рідними, але часу завжди мало.
Олексій вірить, що після перемоги важливо не допустити розбрату, щоб Україна стала сильною європейською країною. Що планує зробити першим після війни? «Візьму паузу на пів року. Просто відпочину», — усміхається він. Але поки триває війна, він усвідомлює, що його місце — серед тих, хто наближає перемогу.