Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про присвоєння 48 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України почесного найменування на честь полковника Армії УНР Григорія Чижевського, видатного уродженця Полтавщини.
Про це розповідає Poltava Today
«З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України, постановляю: присвоїти 48 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне найменування „імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського“ та надалі іменувати її — 48 окрема артилерійська бригада імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського Сухопутних військ Збройних Сил України», — говориться в Указі Президента.
Походження та родина Григорія Чижевського
Григорій Чижевський народився 23 жовтня 1886 року в селі Ціпки, яке нині входить до Краснолуцької сільської громади Миргородського району Полтавської області. Його родина була відомою своєю участю в українському національному русі. Батько, Павло Чижевський, був членом Української Центральної Ради, міністром фінансів УНР, публіцистом та діячем кооперації. Мати, Софія Рубісова, походила з родини надвірних радників. Серед братів Чижевських — також відомий науковець-металург Микола, який обіймав звання підполковника Артилерії Армії УНР.
Дитинство Григорія пройшло в родовому маєтку, а освіту він здобував у технічному училищі в Олександрівську (сучасне Запоріжжя) та Київському політехнічному інституті, який закінчив у 1910 році.
Військова кар’єра та роль у подіях Української революції
Свою військову службу Чижевський розпочав у російській армії, де брав участь у боях Першої світової війни, отримавши численні нагороди, зокрема ордени Святого Володимира та Святого Георгія. Під впливом подій Української революції 1917–1921 років і свого батька, він долучився до Армії УНР.
З 14 лютого 1918 року Чижевський командував 1-ю батареєю 1-го Українського гарматного полку, згодом очолив увесь полк. Пізніше він став комісаром Директорії УНР на Полтавщині, а у 1919 році — міністром внутрішніх справ УНР. Як артилерист він неодноразово очолював підрозділи у боях проти більшовицьких і денікінських військ, а також командував під час Другого Зимового походу 1921 року, де був начальником артилерії Української повстанської армії.
Під час рейду повстанців у листопаді 1921 року Чижевський був поранений, проте продовжував виконувати обов’язки до виходу на територію Польщі. Трагічні події під містечком Базар стали завершенням збройної боротьби Армії УНР, але опір тривав у повстанському русі ще довго після цього. Григорій Чижевський помер у 1936 році в Польщі. Його мрія про незалежність України здійснилася лише через десятиліття.
Вшанування пам’яті героя та його родини
У 2019 році в Гадячі на фасаді управління фінансів встановили меморіальну дошку родині Чижевських. У 2021 році одну з вулиць міста перейменували на «Родини Чижевських». У Полтаві в 2024 році провулок отримав назву на честь цієї родини. Ще одну меморіальну дошку відкрили у селі Ціпки, де народився Григорій Чижевський. Урочиста церемонія відбулася за участю представників місцевої влади та громадськості.
Присвоєння імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського 48 окремій артилерійській бригаді ЗСУ стало черговим кроком у вшануванні пам’яті видатного військового діяча, який зробив вагомий внесок у боротьбу за незалежність України і збереження національних військових традицій.
Державна нагорода УНР Залізний хрест «За Зимовий похід і бої»