Обвинуваченого у смертельному побитті відеооператора Руденка звільнили з СІЗО під домашній арешт

Обвинуваченого у смертельному побитті відеооператора Руденка звільнили з СІЗО під домашній арешт

Подільський районний суд Полтави ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для Георгія Полонського, якого звинувачують у смертельному побитті відеооператора Дениса Руденка у 2019 році. Після шести років перебування у слідчому ізоляторі Полонського звільнили з-під варти та перевели під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета.

Про це розповідає Poltava Today

Обставини справи та перебіг розслідування

Резонансна справа щодо загибелі відеооператора Дениса Руденка триває понад шість років. 10 травня 2019 року Руденка жорстоко побили, а через дев’ять днів він помер у лікарні, так і не прийшовши до тями. З початку розслідування у справі фігурували кілька осіб, у тому числі Юрій Ситнік, який також має статус підозрюваного у кількох гучних справах та досі перебуває у СІЗО. Однак офіційне обвинувачення було висунуто лише Георгію Полонському, якого взяли під варту 2 жовтня 2019 року за рішенням суду.

За даними слідства, під час трагічної ночі дружина загиблого Катерина Руденко, яка на той час вже близько року не жила з Денисом, відпочивала у нічному клубі «Podium». Вона домовилася про зустріч із ним на Леваді, куди приїхала у супроводі двох чоловіків. Після цієї зустрічі Денису Руденку й були завдані смертельні ушкодження. Водночас, прокурор наголошував, що зранку після побиття у квартирі перебували Юрій Ситнік, Катерина Руденко, Георгій Полонський та Ігор Педорець, однак у протоколі обшуку був зазначений лише Ситнік, а відеофіксація не проводилася через відсутність камер у правоохоронців.

Судовий процес та мотиви рішення суду

Розгляд справи у Подільському райсуді Полтави неодноразово затягувався. У 2023 році процес почали спочатку через відсторонення головуючого судді Юрія Новака, якого підозрювали в отриманні хабаря. Важливо, що Катерина Руденко, яка могла б підтвердити присутність Полонського в квартирі, не з’являлася на засідання та згодом виїхала за кордон. Попри те, що її вважали можливою провокаторкою конфлікту, відсторонений суддя призначив її представником потерпілої доньки.

Георгію Полонському інкримінують скоєння тяжких злочинів: умисне тяжке тілесне ушкодження, яке призвело до смерті потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), а також незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України). Обвинувачений повністю заперечує свою провину.

Суд у своїй ухвалі від 16 липня 2025 року зазначив: «На цьому етапі розгляду справи, коли більшість письмових доказів уже досліджено, а поведінка обвинуваченого змінилася на краще, подальше тримання під вартою є невиправданим».

Суд також визнав, що подане прокурором клопотання про продовження тримання під вартою було формальним і не містило нових доказів. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суддя підкреслив, що лише тяжкість злочину не може бути підставою для тривалого утримання під вартою до оголошення вироку.

У результаті Георгія Полонського звільнили з-під варти просто у залі суду, зобов’язавши його не залишати місце проживання, носити електронний браслет, здати закордонні паспорти та не контактувати зі свідками й потерпілими.