Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують ймовірне привласнення коштів під час виплат за «зеленим» тарифом, у справі фігурують колишні посадовці та менеджери енергетичних компаній.
Про це розповідає Poltava Today
Хто проходить у справі
За даними слідства, серед дев’яти підозрюваних — колишній заступник голови Офісу президента, колишній член наглядової ради Нафтогазу України та його брат, який контролює мережу українських і закордонних фірм. Окрім них слідчі називають довірену особу ексчиновника, керівників і працівників підконтрольних підприємств, а також колишнього комерційного директора акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».
Справу кваліфіковано за ознаками привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Фігуранти нібито діяли у 2019–2020 роках, коли експосадовець разом із братом взяли під контроль низку підприємств, що виробляли електроенергію з альтернативних джерел.
Як діяла схема і які збитки
За версією слідства, у Василівському районі Запорізької області були збудовані сонячні електростанції загальною потужністю близько 60 мегават, укладені договори з державним покупцем електроенергії на постачання за «зеленим» тарифом. Після повномасштабного вторгнення росії та окупації частини Запорізької області ці СЕС втратили зв’язок з Об’єднаною енергетичною системою України, зазнали пошкоджень, а персонал був евакуйований. Попри це, підконтрольні компанії продовжували отримувати оплати за нібито вироблену електроенергію, хоча фактично вона не надходила до енергосистеми.
підконтрольні підозрюваним підприємства продовжували декларувати виробництво електроенергії та отримувати за неї оплату за «зеленим» тарифом
Слідчі стверджують, що фігуранти подавали неправдиві відомості про обсяги генерації та технічну готовність станцій, навіть у періоди повного знеструмлення, а кошти виводилися через мережу пов’язаних компаній. Загальна сума збитків, яку інкримінують підозрюваним, становить 141,3 мільйона гривень.
У межах розслідування правоохоронці проводили слідчі дії як в Україні, так і за кордоном. Імена деяких підозрюваних не називаються офіційно; одночасно окремі народні депутати й медіа висловлювали припущення щодо конкретних осіб, зокрема називали прізвище Ростислава Шурми. Сам Шурма на момент оприлюднення матеріалів публічно не коментував ці твердження.
Журналісти також вказували, що один із фігурантів перебуває за кордоном — у Німеччині, де, за їхньою інформацією, відбувалися процесуальні дії на виконання запитів слідства.
Політичні наслідки та реакції
Депутати й політичні діячі оцінюють справу як резонансну і потенційно таку, що спричинить суспільний резонанс через участь колишніх представників президента в імовірних оборудках у енергетиці. Представники фракцій зазначали, що президент не має технічної можливості контролювати всі процеси, але наголошували на моральній відповідальності посадових осіб, які оперували енергетичними активами під час війни.
Окремі народні депутати підкреслювали, що наявність значних статків у окремих менеджерів та інформування іноземних партнерів про ризики корупції могли ставати предметом внутрішніх розмов і запитів, однак прямої підтвердженої інформації про поінформованість керівництва держави щодо цих конкретних оборудок наразі немає.
Слідство триває, правоохоронні органи розслідують канали виведення коштів, встановлюють причетність посадовців і фіксують економічні наслідки для енергетичної системи. Результати експертиз та процесуальні рішення визначатимуть подальший хід справи.