У розслідуванні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо масштабних корупційних схем у сфері енергетики з’явилося нове кодове ім’я – «Алі-Баба». За твердженням народного депутата Ярослава Железняка, під цим псевдонімом на записах НАБУ фігурує керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Про це розповідає Poltava Today
Ключові фігуранти та перебіг справи
У листопаді антикорупційні органи оголосили про проведення операції «Мідас», в рамках якої було викрито діяльність злочинної організації, що систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» – від 10% до 15% від вартості кожного контракту. За даними НАБУ, через спеціально організований бек-офіс у центрі Києва було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.
Як зазначив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко, «Алі-Баба» нібито роздавав завдання для переслідування детективів НАБУ. Крім того, за інформацією Железняка, ця особа могла бути причетною до спроб обмежити незалежність НАБУ та САП у липні. Тоді Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який, за оцінками низки експертів, фактично звужував автономію антикорупційних органів. Після протестів і застережень міжнародних партнерів президент Володимир Зеленський підписав інший закон, що відновлює незалежність НАБУ та САП.
«Алі-Баба» роздає завдання, аби переслідувати детективів НАБУ. А за даними депутата, він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні.
На момент публікації Андрій Єрмак ситуацію не коментував. Очікується його офіційна відповідь.
Санкції, підозри і реакція фігурантів справи
Детективи НАБУ встановили коло осіб, причетних до корупційних схем. Зокрема, йдеться про бізнесмена Тимура Міндіча (кодове ім’я «Карлсон»), колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка («Рокет»), виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова («Тенор»), а також Олександра Цукермана («Шугармен»), Ігоря Фурсенка («Рьошик»), Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. Пізніше підозру у незаконному збагаченні оголосили ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову.
Один із підозрюваних, Олександр Цукерман, заявив, що звинувачення НАБУ і САП є «брехнею» і пообіцяв повернутися в Україну. Тимур Міндіч наразі ситуацію не коментує. Рада національної безпеки і оборони (РНБО) запровадила санкції проти Цукермана та Міндіча.
Щодо інших згаданих у справі осіб, секретар РНБО Рустем Умєров перебуває у США у рамках офіційного відрядження, про що повідомив Центр протидії дезінформації. Умєров наголосив, що будь-які спроби пов’язати його діяльність із ймовірним впливом сторонніх осіб є безпідставними.
У справі також фігурує ексвіцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. 17 листопада Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд питання щодо обрання йому запобіжного заходу. Прокурори наполягають на триманні під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 55 мільйонів гривень, що відповідає сумі ймовірного незаконного збагачення. Слідство вважає, що Чернишов відвідував так звану «пральню» — місце легалізації коштів, підконтрольне організаторам схеми. За даними детективів, йому та його довіреній особі передали понад 1,2 мільйона доларів США і майже 100 тисяч євро готівкою. У разі доведення вини Чернишову загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі та заборона обіймати державні посади до трьох років. Сам він усі звинувачення відкидає.
У червні Чернишову, який на той момент був чинним віцепрем’єр-міністром, повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Йдеться про ймовірно незаконне надання земельної ділянки у Києві одному зі столичних забудовників за заниженою ціною в обмін на знижки на квартири для посадовців. У цій справі ексвіцепрем’єр також провину не визнає та заявив про «конструктивний діалог» з детективами НАБУ.
Наразі триває розслідування, а громадськість та міжнародні партнери уважно стежать за перебігом подій та реакцією української влади.