Міністерство закордонних справ України провело екстрену зустріч із громадянином України Сергієм Кузнєцовим, який перебуває в італійській в’язниці та підозрюється у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» у 2022 році. Українська сторона наполягає на поверненні Кузнєцова на батьківщину.
Про це розповідає Poltava Today
Консульська підтримка та вимоги України
За інформацією МЗС, з моменту затримання Кузнєцова у серпні в італійському місті Ріміні, дипломатичне відомство надає йому та його родині консульську підтримку, а також перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами та адміністрацією пенітенціарної установи. 5 листопада відбулася четверта з моменту арешту зустріч з Кузнєцовим, яка була організована після оголошення ним голодування.
«МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому співвітчизнику і його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами й пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця. Після повідомлень про оголошення нашим громадянином голодування, консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч – загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року», – повідомили Радіо Свобода в міністерстві.
Під час півторагодинної бесіди консульські представники перевірили стан здоров’я Кузнєцова, умови утримання та ставлення адміністрації до нього, а також запропонували подальшу підтримку.
Екстрадиція та звинувачення проти Кузнєцова
Наприкінці жовтня італійський суд вдруге схвалив екстрадицію Кузнєцова до Німеччини, де йому висунуто звинувачення у теракті та участі у підриві газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Захисники Кузнєцова готують апеляцію до Касаційного суду, зважаючи на ймовірні процесуальні порушення. Сам Кузнєцов провини не визнає.
За словами адвоката Ніколи Канестріні, Кузнєцов з 31 жовтня оголосив голодування, вимагаючи дотримання основних прав, включно з належним харчуванням, гідними умовами тримання та рівним ставленням до контактів із сім’єю та доступу до інформації. З часу арешту, стверджує захист, йому не забезпечили необхідну дієту, що негативно вплинуло на його здоров’я.
Німецьке слідство вважає, що Кузнєцов керував групою з шести-семи осіб, які на яхті «Андромеда» у вересні 2022 року встановили щонайменше чотири вибухові пристрої біля острова Борнгольм, після чого Кузнєцов повернувся до України.
Водночас у Польщі суд відмовив Німеччині в екстрадиції іншого громадянина України, Володимира Журавльова, якого також підозрюють у причетності до вибухів на газопроводі. Журавльов заперечує свою участь та стверджує, що перебував в Україні під час інциденту.
Вибухи на газопроводах «Північний потік» у вересні 2022 року призвели до серйозних пошкоджень трьох з чотирьох ниток. Газопровід, що постачав російський газ до Західної Європи, відновленню не підлягає. Розслідування Швеції, Данії та Німеччини підтвердили факт підриву, однак винних поки не встановлено.
росія не бере участі у слідстві та звинувачує у диверсії США та їхніх союзників, проте ці країни заперечують свою причетність. Західні ЗМІ припускають, що до вибухів можуть бути причетні особи, пов’язані з українськими спецслужбами, але офіційний Київ це відкидає.
У прокуратурі Німеччини підкреслюють, що вибухи стали серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від політичних мотивів організаторів. У 2025 році газопроводи потрапили під санкції ЄС, оскільки їх визнали потенційним інструментом тиску москви на Європу.