Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка в Києві став справжньою окрасою столиці та візитівкою України, завдяки унікальним колекціям рослин, масштабам території та значним науковим досягненням. Заснування цього саду нерозривно пов’язане з іменем видатного ботаніка, селекціонера, генетика та академіка Миколи Гришка — уродженця Полтави, 125-річчя з дня народження якого відзначається 6 січня. Згідно з постановою Верховної Ради, ювілей науковця у 2026 році вшановується на державному рівні.
Про це розповідає Poltava Today
Шлях Миколи Гришка у науці
Микола Гришко народився 6 січня 1901 року в Полтаві, у родині військових, і з дитинства допомагав батькам у саду та на городі. Це захоплення сформувало його професійний вибір. Він навчався у Полтавському сільськогосподарському інституті, а згодом — у педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту. Після закінчення навчання розпочав науково-педагогічну діяльність у Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині, де сформувався як висококласний науковець.
«Працюючи в технікумі, він став першим українським вченим, який описав культурну флору лісостепу України, зокрема зернові та овочеві культури. Заснував дослідне поле при технікумі і проводив досліди над 12 сортами озимої пшениці, 17 сортами картоплі, 16 сортами вівса. Особливої уваги надавав вирощуванню олійної культури кользи, тобто ярового рапсу. А ще час активно займався гібридизацією, залучаючи до селекційного процесу місцеві сорти і таким чином отримував досить цікаві гібриди, які впроваджував на поля», — розповідають у своєму науковому матеріалі на офіційному сайті НАН України Тетяна Черевченко, почесна директорка Національного ботанічного саду та Наталія Чувікіна, кандидатка історичних наук.
Пізніше технікум перевели до Сум, де Гришко продовжив наукову діяльність у місцевому педагогічному та Чернігівському сільськогосподарському інститутах. З 1931 року він керував відділом генетики і селекції в новоствореному науково-дослідному інституті прядильних культур у Глухові, працював над виведенням нових сортів конопель, пристосованих до механізованого збору. Сорт конопель «ОСО-72», створений ним, відзначався високою врожайністю та якісним волокном. За наукові здобутки Гришко у 1936 році отримав ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації, а наступного року — звання професора.
Наукова спадщина і заснування ботанічного саду
Микола Гришко є автором понад 50 наукових праць з генетики, селекції та акліматизації рослин. Його напрацювання стали основою для науковців багатьох країн Європи. У роки Другої світової війни Гришко очолював Інститут ботаніки АН УРСР в евакуації, організовував продовольчі ресурси та заготівлю сировини лікарських рослин для фронту, підтримував співробітників Академії наук у складні часи.
У 1944 році Микола Гришко став засновником і першим директором Київського ботанічного саду. Йому вдалося втілити амбітну ідею створення багатофункціонального науково-дослідного комплексу з великими колекціями рослин, оранжереями, гербарієм та музеєм. Завдяки зусиллям вченого до саду були завезені тисячі зразків рослин з різних країн, серед яких особливе місце займають бузки, троянди, азалії, що й нині прикрашають експозиції ботанічного саду. Унікальний підхід Гришка до організації роботи сприяв перетворенню ботанічного саду на один із провідних у Європі.
Друзі і колеги цінували Гришка не лише як науковця, а й як творчу особистість. Його друг, поет Максим Рильський, присвятив ботаніку вірш, в якому відобразив масштаб діяльності та вплив його роботи на українську науку і культуру. Микола Гришко, у свою чергу, відповів поетові подячними рядками, що підкреслюють глибину їхньої дружби.
Життєвий шлях науковця обірвався 4 січня 1964 року, залишивши по собі величезну наукову спадщину та безцінний внесок у розвиток української ботаніки.
Вшанування пам’яті Миколи Гришка
Після відновлення незалежності України у 1992 році Ботанічний сад отримав статус об’єкта природного заповідного фонду та був визнаний державним надбанням. У 1991 році йому присвоєно ім’я Миколи Гришка, а у 1999 – статус національного. На території саду встановлено пам’ятник видатному вченому. Онук Миколи Гришка, також Микола Гришко, започаткував премію для працівників ботанічних садів і дендропарків за досягнення у галузі селекції рослин, що сприяють розвитку науки та збагачують рослинні ресурси України.