Мінна небезпека у водах України: як заміновані водойми загрожують Європі

Мінна небезпека у водах України: як заміновані водойми загрожують Європі

До початку російської агресії Україна володіла значними запасами прісної води: понад 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ та близько 400 тисяч ставків. Загальна площа внутрішніх водойм сягала понад 1 мільйон гектарів. До того ж, до складу водних ресурсів країни входила морська акваторія Чорного та Азовського морів.

Про це розповідає Poltava Today

Проте, анексія Криму, гібридна, а згодом і повномасштабна агресія російської федерації призвели до втрати Україною значної частини водних ресурсів через:

  • окупацію приморських територій,
  • знищення Каховського водосховища,
  • масове мінування водойм.

Вода — це ключовий елемент, що об’єднує екосистеми материка, тому наслідки війни росії виходять далеко за межі України.

Масштаби мінної небезпеки та її вплив на економіку

За підрахунками Організації Об’єднаних Націй, понад 13 тисяч квадратних кілометрів водних шляхів в Україні залишаються замінованими. Вибухові пристрої вже чотири роки забруднюють річки, озера, прибережні ділянки та морське узбережжя. Проблема не обмежується лише Україною: міни, підхоплені течіями, можуть загрожувати сусіднім країнам, зокрема Румунії та Болгарії.

Саме водні шляхи мають стратегічне значення для експорту аграрної продукції, оскільки Україна — одна з провідних аграрних держав Європи. Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний підкреслює:

«Водні шляхи в Україні – одні з основних артерій для того, щоб забезпечувати великий обсяг експорту і, відповідно, це безпосередньо впливає на економіку України, якщо ми не можемо використовувати водні шляхи. Україна – аграрна країна, і забезпечити логістику виключно залізничним та автомобільним транспортом неможливо».

Масове мінування водойм не лише унеможливлює безпечне судноплавство, а й позбавляє Україну прибутків від експорту. Заміновані ріки та узбережжя становлять загрозу для суден, рибалок й екології загалом.

Виклики розмінування: інновації та нові загрози

Українські рятувальники вже очистили понад 190 квадратних кілометрів водойм і вилучили понад 2800 вибухонебезпечних предметів. Проте це лише 1,41% від загальної площі забруднення. Для ефективнішого розмінування сапери використовують підводні дрони та роботизовані системи з відеокамерами та гідролокаторами, що дозволяє досліджувати великі ділянки води без прямої участі людей.

Однак навіть із сучасними технологіями повністю убезпечити водні ресурси поки не вдається. Як пояснює Сергій Рева з Державної служби з надзвичайних ситуацій, найбільша проблема — постійна небезпека нового мінування під час активних бойових дій:

«Основна загроза – це, на жаль, війна, що триває. Тому що ми можемо зараз обстежити акваторію, а завтра туди може щось прилетіти, і вона знову буде забруднена, і потрібно її вже повторно обстежувати», – зазначає він.

До того ж, російська армія регулярно атакує гуманітарні місії з розмінування, що значно уповільнює роботу рятувальників. За оцінками ДСНС, для повної очистки водних шляхів після завершення війни Україні знадобиться не один рік.

Загалом, заміновано близько 137 тисяч квадратних кілометрів території України — це 23% площі країни. Міни часто маскують або встановлюють у вигляді мінних полів, що посилює небезпеку для цивільного населення навіть після завершення бойових дій. Юлія Чікольба, експертка з протимінної діяльності, наголошує, що загроза може тривати десятиліттями, як це сталося, наприклад, в Афганістані після радянського вторгнення — міни й досі забирають життя людей.

  • У 2024 році адміністрація президента США дозволила постачання протипіхотних мін Україні.
  • Міністерство закордонних справ України заявляє: «Російська Федерація, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала проти України збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. З 2022 року, коли росія почала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора».
  • Президент України Володимир Зеленський підписав указ про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін, пояснивши: «Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни».