Мільярдні українські активи російського бізнесмена Ігоря Наумця, попри накладені санкції та арешти, залишаються поза контролем держави та досі не приносять прибутків бюджету. Як з’ясували журналісти, ці активи на понад 1 мільярд гривень, зокрема кар’єри на Житомирщині, заводи, земельні ділянки й спецтранспорт, минулого року перейшли у власність Сергія Шапрана – бізнесмена з оточення голови Одеської області, – в обхід державних структур. Конфіскація та передача в управління так і не відбулися, а виробництво майже повністю зупинене, більшість працівників звільнено.
Про це розповідає Poltava Today
Розслідування та перебіг справи
Після публікації розслідування у жовтні 2024 року увагу правоохоронців знову привернула діяльність холдингу «Юнігран», що належав Наумцю. Його активи – від гранітних, піщаних і щебеневих кар’єрів до заводів з виробництва тротуарної плитки та вибухових речовин – були передані приватному власнику. Журналісти наголошують, що цей перехід відбувся без участі держави.
Вже у листопаді 2024 року Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора почало кримінальні провадження щодо незаконного продажу цих активів. Ці провадження об’єднали з великою справою 2022 року, коли ДБР за підтримки СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкривало кримінальні справи за статтями про фінансування тероризму, створення терористичної групи й ухилення від сплати податків.
За версією слідства, компанія Наумця займалася незаконним видобутком корисних копалин у великих обсягах, а отримані кошти спрямовувала на підтримку агресії рф та матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях.
«Заборона користуватись майном та рахунками призводить до руйнівних і невідворотних наслідків. Пинязевицький кар’єр повністю затоплено, Коростенський, поки що, лише частково. Навіть просто відкачати воду неможливо через арешти».
Судові процеси та подальша доля активів
У рамках досудового розслідування про незаконне відчуження активів повідомлено про підозру 18 особам, серед яких сам Ігор Наумець і Сергій Шапран. Їм інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах та службове підроблення.
У червні поточного року Шапрана затримали у Львові, однак вже у вересні він вийшов із СІЗО після зменшення суми застави з 100 до 5 мільйонів гривень. Він не визнає провини й не коментує перебіг справи.
Самого Наумця у серпні 2025 року оголошено в розшук. За даними з його оточення, зараз він перебуває у Лондоні. Його адвокати стверджують, що Наумець не мав жодного стосунку до переоформлення активів, а сам є потерпілим від дій Шапрана та його команди.
Через арешти фактична діяльність підприємств зупинена: Пинязевицький кар’єр повністю затоплений, а Коростенський – частково. Компанії мають заборгованість близько 20 мільйонів гривень перед бюджетом та працівниками, більшість яких звільнено.
Щодо громадянства, юристи Наумця зазначають, що він є громадянином України та ніколи не підтримував агресію рф, хоча розслідування вказує на отримання російського паспорта у 2001 році та його продовження у 2014-му. Частина бізнесу Наумця у росії досі працює.
Навесні 2023 року РНБО ввела санкції щодо Наумця, його довіреної особи Олени Калпи та декількох кіпрських фірм, пов’язаних із холдингом. Проте позов про конфіскацію активів ще не поданий – навіть через два з половиною роки після введення санкцій. Міністерство юстиції лише у 2025 році заявило про пошук активів і встановлення підстав для їх стягнення на користь держави.
З березня цього року частину арештованого майна передано до АРМА, а у серпні агентство провело ринкові консультації для пошуку управителя активів. Після подання комерційних пропозицій мають оголосити відкриті торги.
У розслідуванні також згадано, що рік тому влада обіцяла ухвалити законопроєкт про криміналізацію порушення санкцій. У січні 2025 року президент Володимир Зеленський вніс його до парламенту як невідкладний, а в червні депутати підтримали лише в першому читанні.
Експерти наголошують, що ухвалення відповідного закону дозволить державі ефективніше стягувати активи у підсанкційних осіб і спрямовувати їх на потреби бюджету.
За даними Центру протидії корупції, після 24 лютого Україна конфіскувала російські активи щонайменше на 15 мільярдів гривень, зокрема майно десятків підсанкційних осіб.