Німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив про переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо створення європейського ядерного стримування, зазначивши це під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції.
Про це розповідає Poltava Today
«Я вже розпочав перші переговори з президентом Франції Емманюeлем Макроном щодо європейського ядерного стримування»,
За словами Мерца, ідеться про механізм, який має бути повністю інтегрований у систему ядерного обміну НАТО, щоб уникнути появи в Європі зон з різним рівнем безпеки. Такий підхід, на його думку, забезпечить єдність оборонної архітектури континенту, не створюючи паралельних структур.
Канцлер також підкреслив, що Німеччина залишається вірною своїм юридичним зобов’язанням і не ставить за мету заміну НАТО. При цьому він наголосив на необхідності посилити здатність Європи діяти як самостійний гравець у глобальній політиці та мати власну стратегію безпеки.
Юридичні та політичні акценти
Мерц звернув увагу на положення статті 42 Договору про Європейський Союз, яке зобов’язує держави Союзу надавати взаємну допомогу у разі збройного нападу на території Європи. На його думку, це має стати підґрунтям для формування більш чіткої та спільної безпекової політики країн ЄС.
Водночас пропозиція щодо європейського ядерного стримування викликає широкі дискусії навколо ролі НАТО, розподілу відповідальності між державами-членами та ризиків ескалації напруги з боку зовнішніх гравців.
Реакції та контекст
На сьогодні Франція залишається єдиною державою ЄС із власним ядерним арсеналом, тому саме Париж розглядається як ключовий партнер у питаннях будь-якого спільного ядерного механізму. Дискусія про посилення оборонних спроможностей Європи супроводжується закликами до зростання оборонних витрат і формування більш автономної політики безпеки, зокрема під тиском запитів від союзників.
Минулий рік відзначився повідомленнями, що Франція нібито готова застосувати свої сили ядерного стримування для захисту європейських країн, а також можливістю розгортання винищувачів із ядерною зброєю на території Німеччини. У відповідь у росії ці висловлювання тоді назвали «загрозою»