Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав мережу магазинів «Маркетопт» прикладом масштабного ухилення від сплати податків. Згідно з рішенням комітету, ухваленим 12 листопада 2025 року, державний бюджет щорічно втрачає мільярди гривень через схему дроблення бізнесу, яку використовує ця торговельна мережа. У зв’язку з цим розглядається можливість застосування жорстких банківських санкцій.
Про це розповідає Poltava Today
Деталі схеми: роздроблення бізнесу та податкові втрати
Як повідомив голова комітету Данило Гетманцев, станом на кінець 2025 року мережа «Маркетопт» не має єдиної юридичної особи. Натомість 476 магазинів, що входять у ТОП-10 ритейлерів України за кількістю транзакцій, юридично розділені між вісьмома компаніями та близько 1500 фізичними особами-підприємцями (ФОП).
Оприлюднені дані комітету свідчать про суттєвий розрив між доходами мережі та сумою сплачених податків за січень-серпень 2025 року:
- Загальний виторг: 5,773 млрд грн (що на 43% більше, ніж у 2024 році);
- Сплачені податки: лише 219 млн грн;
- Порівняння: інші великі мережі з аналогічними оборотами за цей період сплатили до бюджету 5,1 млрд грн. Відтак, «Маркетопт» сплачує у 23 рази менше податків, ніж законослухняні конкуренти.
«За розрахунками народних депутатів, щорічні втрати бюджету лише від цієї мережі становлять 4,3 млрд грн».
Підвищення контролю над ритейлом і нові вимоги
Окрім ухилення від податків, комітет зазначає, що у сфері фуд-ритейлу спостерігається заниження офіційних заробітних плат. За даними комітету, середня зарплата у галузі у 2024 році складала 7,5 тис. грн, що навіть нижче за мінімальний рівень, визначений законом.
З метою боротьби з цим явищем податковим органам доручено проводити хронометраж та фактичні перевірки магазинів, які продають підакцизну продукцію (алкоголь, тютюн), якщо офіційна заробітна плата працівників менша за такі показники:
- 16 000 грн — для великих міст;
- 12 000 грн — для сільської місцевості та малих міст.
Банківські санкції для мереж, що порушують закон
Ще одним важливим нововведенням може стати запровадження банківських обмежень для компаній, які використовують схеми із ФОП. Комітет рекомендував Національному банку України до 1 лютого 2026 року зобов’язати банки ідентифікувати зв’язки між ФОПами та конкретними брендами чи торговими марками.
Якщо банк встановить, що група ФОПів фактично діє як єдина мережа (як у випадку з «Маркетоптом»), то банківські установи повинні припинити ділові відносини з такими клієнтами. Це означатиме блокування рахунків і відключення платіжних терміналів.
Раніше Данило Гетманцев у своєму відеоблозі аналізував діяльність «Маркетопту» у Полтаві та Кременчуці, де в одному приміщенні одночасно працювали до дев’яти різних підприємців. Тепер ці дані стали підставою для офіційних рішень щодо примусової детінізації торговельної галузі.
Іван ШЕВЧЕНКО