Андрій із позивним «Дизель» виконує відповідальну роль механіка-водія самохідної артилерійської установки (САУ). Його головним завданням є забезпечення справності техніки і збереження життя екіпажу під час виконання бойових завдань.
Про це розповідає Poltava Today
«Найголовніше для мене — щоб машина була справна. Бо від цього залежить не лише артилерійський удар, а й життя екіпажу. Моя робота — заряджені акумулятори, підготовлена техніка, щоб у будь-який момент ми могли завестися й рушити».
Особливості роботи на самохідній артилерійській установці
Механік-водій повинен доставити важку машину на позицію і повернути екіпаж у безпеці. Андрій наголошує, що першочергово маскує техніку і ретельно готує її до руху. Перед кожним переміщенням він обов’язково прогріває двигун. Пересування відбувається переважно вночі або в сутінках через загрозу від дронів із тепловізорами. На виконання маневру часу дуже мало, тому потрібно чітко знати маршрут і діяти максимально швидко.
За словами Андрія, САУ відрізняється від танка своєю вагою та специфікою керування — машина поводиться як трактор і потребує особливого підходу при розворотах. Колись він мав досвід водіння танка, і зазначає, що керувати ним було легше. Проте вже звик до САУ і сприймає її як свою.
Виклики війни та відповідальність за екіпаж
У бойових умовах доводилося не раз швидко змінювати позиції під обстрілами. Андрій підкреслює, що найважливіше — бути готовим до дії у будь-який момент, адже від цього залежить доля всього екіпажу. Самохідна установка має мінімальний рівень захисту: вона витримує кулі, але не гранати великого калібру. Тому для механіка-водія головне — зберегти життя хлопців, які перебувають у машині.
До початку війни Андрій працював зварювальником і мріяв про спокійне життя та виховання дитини. Зараз його найбільше бажання — щоб екіпаж завжди повертався живим. Після восьми місяців служби в піхоті, де було значно важче фізично, він перейшов на роботу з технікою. Обов’язки механіка-водія включають підтримання машини у готовності, підносіння боєприпасів і допомогу розрахунку. Від стану акумуляторів залежить, чи поїде машина, і чи зможе екіпаж виконати завдання.
Робота мехвода часто залишається непомітною, але саме від нього залежить спроможність артилерії вести вогонь і своєчасно евакуювати екіпаж. У складних умовах фронту механік-водій тримає машину «живою» — під обстрілами, у темряві, на важких дорогах та у будь-яку погоду. Ця робота — не лише про техніку, а й про велику відповідальність за людей, які довіряють йому своє життя.
17 Полтавська бригада НГУ «РЕЙД»