Суперечки навколо Гренландії знову привернули увагу до ширшої карти напруження в Арктиці. Окрім острівної автономії в складі Данії, регіон привертає інтерес через стратегічне розташування, багаті на мінерали шельфи та зростаючу військово-політичну активність великих держав. У найближчі роки конкуренція за північні простори може загостритися у низці інших точок, де вже помітні передумови конфронтації.
Про це розповідає Poltava Today
Свальбард/Шпіцберген
Архіпелаг Свальбард (географічно відомий також як Шпіцберген) розташований далеко за Полярним колом і має особливий міжнародно-правовий статус, закріплений столітнім договором. Ця специфіка дає доступ для економічної діяльності багатьом державам, що робить архіпелаг уразливим до зовнішнього впливу та інтересів великих гравців.
Поряд із науковими станціями та інфраструктурою для супутникових та ракетних спостережень, у регіоні фіксують значні поклади рідкісноземельних та інших стратегічних мінералів, важливих для виробництва батарей і відновлюваної енергії. Саме цим пояснюється посилення контролю з боку норвезької влади та зростаюча настороженість у зв’язку з присутністю китайських і російських проєктів у регіоні.
З огляду на сусідство з територіями росії та історичну присутність російських поселень на архіпелазі, Свальбард розглядають як потенційну платформу для посилення впливу в Арктиці. Норвегія вже посилила правила землекористування, обмежила деякі права іноземців і заявила про претензії на морське дно навколо архіпелагу.
«Той, хто контролює Свальбард, отримує майданчик для домінування в Арктиці, яка набирає все більшого значення для безпеки Європи, Північної Америки та Азії»,
На Свальбарді також збереглися сліди радянської діяльності: колись тут діяли вугільні шахти з російськими поселеннями, а робочі з України працювали вахтовим методом. Історія архіпелагу та договір 1920 року, який забороняв військову діяльність і встановлював права для підписантів, сьогодні опиняються під тиском нових безпекових і економічних викликів.
Ісландія
Ісландія, хоча й є незалежною державою і не має постійної армії, — член НАТО і на її території розташована одна американська база. Плутанина з дипломатичними заявами та необережними жартами в політичних колах вже викликала дипломатичну реакцію та суспільний резонанс, що демонструє вразливість статусу невеликих арктичних держав у періоди ескалації великих держав.
Реакція ісландського політикуму та громадян на образливі чи провокаційні висловлювання іноземних політиків показала, що навіть риторичні інциденти можуть ускладнити відносини і спричинити громадські ініціативи проти кандидатур або дипломатичних кроків, які сприймаються як приниження суверенітету.
Північ Канади
Північні території Канади — ще одна важлива арктична зона. Велика частина півночі Канади багата на корисні копалини та має стратегічне значення для безпеки. У регіоні живуть корінні народи, зокрема інуїти, які історично пов’язані з інуїтами Гренландії. У зв’язку з геополітичною напругою місцеві лідери закликають федеральний уряд посилити інвестиції в морську і авіаційну інфраструктуру, щоб підвищити стійкість регіону.
Поява протестів на підтримку суверенітету Гренландії та публічні демонстрації у канадських арктичних населених пунктах свідчать про те, що питання арктичної політики активно обговорюють і на місцевому рівні. Канадські території, як і раніше, залишаються важливим елементом у стратегічних розрахунках великих держав, які прагнуть стримувати розширення впливу росії та Китаю в регіоні.
Експерти попереджають, що в найближчі десятиліття Арктика може стати ареною значної геополітичної, військової та економічної конкуренції. Країнам регіону доведеться балансувати між національними інтересами, міжнародними договорами та потребами корінних спільнот, одночасно готуючись до посилення іноземного інтересу з боку США, росії та Китаю.