Жителі громад, розташованих поблизу шахт китайської компанії «Цзіцзінь» у Сербії та Таджикистані, вже кілька років зіштовхуються з серйозними екологічними проблемами. Вони скаржаться на забруднене повітря, деградацію сільськогосподарських угідь та відсутність ефективного правового захисту, тоді як уряди обох країн продовжують розвивати співпрацю з Пекіном у межах ініціативи «Один пояс, один шлях».
Про це розповідає Poltava Today
Вплив видобутку на місцеві громади
Китайська компанія «Цзіцзінь» керує мідним рудником у Сербії та золотим рудником у Таджикистані. Місцеві жителі у Кривелі (Сербія) та Панджакенті (Таджикистан) наголошують, що видобуток супроводжується суттєвим забрудненням, через що страждає здоров’я населення та сільське господарство. Селяни скаржаться, що обіцяні компанією переселення та очистка територій так і не відбулися.
«Продати своє майно? Що я маю робити – продати свою гідність?» – запитує Драгослав Станкулович, голова місцевої ради в Острелі, Сербія, звідки вже виїхала більшість жителів.
У Сербії компанія стала власником більшості акцій колишньої державної гірничодобувної компанії у грудні 2018 року, а з 2021 року запустила нову шахту Cukaru Peki. Попри заяви «Цзіцзінь» про інвестиції в екологічні технології та зниження викидів, експерти і мешканці стверджують, що рівень забруднення повітря залишається високим. Системи моніторингу фіксують присутність твердих частинок і миш’яку, а мешканці Бору відзначають, що хоча дим став невидимим, його запах нестерпний.
Офіційна позиція та громадський спротив
Уряд Сербії підтримує діяльність китайської компанії, яка наразі стала найбільшим експортером країни, забезпечуючи понад мільярд доларів прибутку. Проте активісти та окремі жителі виступають проти «агресивного видобутку», що призводить до масових переселень та втрати засобів існування для місцевих сімей. Багато людей були змушені залишити свої домівки та вести боротьбу за справедливу компенсацію.
«Цзіцзінь» стверджує, що 98% земельних ділянок було викуплено добровільно, а решта – відповідно до чинного законодавства. Компанія також заявляє про впровадження першої «зеленої шахти» в Сербії, гарантує дотримання природоохоронних норм.
У Таджикистані «Цзіцзінь» володіє 70% золоторудного родовища Зарафшон. Місцеві мешканці скаржаться на постійне забруднення повітря, а також на те, що влада країни підтримує китайську компанію, посилаючись на значні податкові надходження. Активісти повідомляють про залякування, стеження та затримання з боку силових структур. Зокрема, у 2023 році була затримана група жінок, які протестували проти діяльності компанії у Панджакенті.
Попри штрафи, накладені на «Цзіцзінь», компанія продовжує видобуток із планами працювати в регіоні щонайменше 20 років. Для місцевих жителів така експансія означає не економічне зростання, а зростання кількості проблем зі здоров’ям, забруднення довкілля та соціальну напругу.
Мешканці як Сербії, так і Таджикистану наголошують, що економічний ефект від діяльності компанії не може компенсувати втрату здоров’я та погіршення якості життя.