У Коломацькій і Решетилівській громадах Полтавського району демонтували пам’ятники, пов’язані з організаторами Голодомору-геноциду. Об’єкти, що прославляли місцевих комуністичних діячів Портненка та Бабича, які брали участь у встановленні радянської влади та виконанні репресивної політики кремля, були демонтовані комунальними службами громад у рамках виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Про це розповідає Poltava Today
Видалення символів радянського режиму
У селі Василівка, що входить до складу Коломацької сільської ради, демонтували пам’ятник, який був зареєстрований як «Голова колгоспу Дениса Калістратовича Портненка, що загинув у 1932 році від рук куркулів». Ще один об’єкт — меморіальна плита «Активіст села Бабич І.Т., убитий куркулями в 1930 році» — було демонтовано в центральній частині села Кривки, що належить до Решетилівської міської ради. Міністерство культури України своїм наказом виключило ці об’єкти з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини, що дозволило почати процес демонтажу.
Значення демонтажу та подальші дії громад
Обидва пам’ятники були встановлені над могилами згаданих осіб та зберігалися як символи радянської пропаганди. Ініціатором демонтажу виступив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Він наголосив, що самі назви пам’ятників та дати спростовують міфи про покірність українців радянській владі, адже в 1920-х та на початку 1930-х років українське селянство активно чинило збройний спротив окупаційній політиці та штучному голоду, а термін «куркулі» був частиною радянської пропаганди для дискредитації супротивників режиму.
«Назви цих об’єктів і дати спростовують один із ворожих історичних міфів про те, що українці покірно мирилися із московським людовбивством. У 20-х роках 20 століття вирувала антибільшовицькими повстаннями. Бачимо і на початку 30-х рр. відголоски збройного опору українського селянства (у сталінській пропаганді щодо нього використовувалося пропагандистське кліше „куркулі“) проти окупації Української Народної Республіки, штучного голоду, примусового заганяння до колгоспів, продрозверстки. У назві об’єктів окреслено конкретні випадки ліквідації українськими повстанцями голови колгоспу Дениса Портненка та більшовицького активіста Бабича. У назвах згаданих символьних імперських міток чітко проглядається не лише участь цих осіб у геноцидних, окупаційних діях Кремля у 30-х рр. 20 ст., але й огидна суть комуністичних комеморацій режиму СРСР, де у пам’ятних знаках прославляли тих, хто жорстоко прирікав українське селянство на голодну смерть» — висловив думку Олег Пустовгар.
У громадах готуються до наступного етапу — перепоховання останків колаборантів з публічного простору на територію найближчих комунальних кладовищ згідно з вимогами деколонізаційного законодавства.
Представництво УІНП в Полтаві