Міністерство закордонних справ Казахстану офіційно висловило протест у зв’язку з атакою на інфраструктуру Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), що розташований у морському порту Новоросійська. Інцидент стався в ніч на 29 листопада, коли морські безпілотники вивели з ладу один із причалів, ускладнивши транспортування нафти з Казахстану до порту, звідки сировину вантажать на танкери.
Про це розповідає Poltava Today
Офіційна реакція Казахстану та відповідальність
Казахстанське МЗС поклало відповідальність за атаку на Україну, хоча Київ офіційно не визнавав причетності до цієї операції. У відомстві наголосили, що це вже третій випадок атак на об’єкти КТК, які мають суто цивільне призначення та повинні бути захищені міжнародним правом. Раніше повідомлялося про удари по іншим об’єктам консорціуму в росії, а також по офісу КТК у Новоросійську.
«Очікуємо від української сторони вжиття дієвих заходів щодо недопущення таких інцидентів у майбутньому», – йдеться в повідомленні МЗС Казахстану.
Міжнародний контекст та особливості КТК
Незважаючи на союзницькі відносини з росією в рамках Організації договору про колективну безпеку, Казахстан зберігає офіційний нейтралітет щодо війни між російською федерацією та Україною. Влада країни також не підтримала російську окупацію та спроби анексії українських територій, а також прагне уникати вторинних санкцій у торгівлі з росією.
Каспійський трубопровідний консорціум є масштабним міжнародним проєктом, у якому беруть участь Казахстан, російська федерація та провідні західні нафтові компанії. Довжина трубопроводу становить 1500 кілометрів, і він транспортує переважно нафту із західного Казахстану та росії. У структурі акціонерів КТК росії належить 24% акцій, Казахстану – 19%, а решта розподілена між низкою великих та малих міжнародних компаній.
На поточний момент офіційного реагування з боку української влади на заяву Казахстану не було.